Суд РФ звинуватив Фінляндію у "воєнних злочинах" у Карелії під час Другої світової

Російський суд у Карелії визнав "воєнними злочинами і геноцидом радянського народу" дії Фінляндії у Карелії у роки Другої світової війни, коли вона намагалася повернути захоплені СРСР території.

Про це повідомило російське інформагкнство ТАСС, пише "Європейська правда". 

Верховний суд Республіки Карелія визнав "воєнними злочинами, злочинами проти людяності і геноцидом радянського народу виявлені і нововиявлені злочини, скоєні німецько-фашистськими загарбниками, окупаційною владою і військами Фінляндії на території Карело-Фінської РСР" у роки Другої світової війни. 

Йдеться про період з осені 1941 року до червня 1944 року, під час так званої Війни продовження, коли Фінляндія після нападу нацистської Німеччини на СРСР спробувала повернути території, якими змушена була поступитись Москві після Зимової війни 1939-1940 року, та зайшла далі кордонів 1939 року. 

У заяві прокурора Фінляндію звинуватили у смертях в'язнів таборів у радянській Карелії – військовополонених та цивільних, загалом 8 тисяч цивільних та понад 18 тисяч військовополонених. 

Слідчий комітет Російської Федерації підняв це питання ще у 2020 році, ініціювавши дослідження розсекречених радянських документів щодо фінських таборів для військовополонених у Карелії.

Колишній директор Національного архіву Фінляндії Юссі Нуортева після того, як прокуратура Карелії ініціювала такий розгляд, коментував Ilta-Sanomat, що Фінляндії немає чого приховувати у цьому історичному епізоді і всі фінські документи – у вільному доступі, тоді як радянські – здебільшого засекречені.

"Але Росія з якихось причин не використовує цю інформацію (з фінських архівів – Ред.), а робить свої заяви, які не завжди мають щось спільне з дійсністю. Наприклад, орієнтовна кількість загиблих завищена приблизно удвічі, і в інших немає можливості оцінити, на чому ґрунтуються ці цифри… З тоталітарною державою не можна вести ґрунтовні дискусії про історію, і не можна серйозно сприймати нові претензії Росії на адресу Фінляндії", – коментував Нуортева.

Він також нагадав, що після завершення війни союзники під керівництвом СРСР створили Контрольну комісію щодо Фінляндії, яка висунула країні серію вимог, включно з судом над воєнними злочинцями, тож вимагати повторного розгляду тих самих подій через 80 років недоречно.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.