Долучайтеся до збору коштів на Іловайський хрест

Цю відзнаку розробили хлопці, що пройшли Іловайськ, для родин тих, хто там там загинув, і для тих, хто відзначився і вижив.

Про це повідомила депутатка Ірпінської міськради Михайлина Скорик-Шкарівська.

"10 років тому загинув Сергій Шкарівський. Це сталося 19 серпня 2014 року в місті Іловайськ Донецької області, за 300 метрів до центру, коли хлопці виконували розвідку боєм. З вересня 2014-го це українське місто-символ залишається повністю окупованим росіянами, хоча понад два тижні його половину контролювали українські добробати. 

В Іловайську була зупинена визвольна операція української армії зразка літа-2014, в результаті чого для ЛНР та ДНР росіяни вибили спільний кордон, а Київ розпочав мирні переговори в Мінську, які в 2022-му для України завершилися великою війною.Це все вже стара історія. А нову продовжують писати в тому числі й Сергія побратими кровʼю. Тож сьогодні особливе прохання від Романа Зіненка з Запоріжжя, який у деталях описав Іловайську операцію – поновити збір коштів на Іловайський Хрест.", - написала Михайлина Скорик-Шкарівська на своїй сторінці у Фейсбук.

Цю відзнаку розробили хлопці, що пройшли Іловайськ, для родин тих, хто там там загинув, і для тих, хто відзначився і вижив.

"За весь час було нагороджено приблизно 1200 учасників. І при цьому ще багато хто залишається не нагородженим. Зокрема, з 150 бійців і офіцерів, які вижили під час Іловайська, але згодом померли або загинули, 76 не мають цієї відзнаки. Серед тих, хто вижив, також ще багато в кого її нема", – пише Роман Зіненко, пояснюючи, що всі, хто цю нагороду раніше вручав, воюють.

Ціна однієї відзнаки з книжечкою – 500 гривень. Долучайтеся до збору коштів на партію зі 100 відзнак. 

Ціль: 50 000.00 ₴

Посилання на банку

Номер картки банки: 5375 4112 2129 1086

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.