Долучайтеся до збору коштів на Іловайський хрест

Цю відзнаку розробили хлопці, що пройшли Іловайськ, для родин тих, хто там там загинув, і для тих, хто відзначився і вижив.

Про це повідомила депутатка Ірпінської міськради Михайлина Скорик-Шкарівська.

"10 років тому загинув Сергій Шкарівський. Це сталося 19 серпня 2014 року в місті Іловайськ Донецької області, за 300 метрів до центру, коли хлопці виконували розвідку боєм. З вересня 2014-го це українське місто-символ залишається повністю окупованим росіянами, хоча понад два тижні його половину контролювали українські добробати. 

В Іловайську була зупинена визвольна операція української армії зразка літа-2014, в результаті чого для ЛНР та ДНР росіяни вибили спільний кордон, а Київ розпочав мирні переговори в Мінську, які в 2022-му для України завершилися великою війною.Це все вже стара історія. А нову продовжують писати в тому числі й Сергія побратими кровʼю. Тож сьогодні особливе прохання від Романа Зіненка з Запоріжжя, який у деталях описав Іловайську операцію – поновити збір коштів на Іловайський Хрест.", - написала Михайлина Скорик-Шкарівська на своїй сторінці у Фейсбук.

Цю відзнаку розробили хлопці, що пройшли Іловайськ, для родин тих, хто там там загинув, і для тих, хто відзначився і вижив.

"За весь час було нагороджено приблизно 1200 учасників. І при цьому ще багато хто залишається не нагородженим. Зокрема, з 150 бійців і офіцерів, які вижили під час Іловайська, але згодом померли або загинули, 76 не мають цієї відзнаки. Серед тих, хто вижив, також ще багато в кого її нема", – пише Роман Зіненко, пояснюючи, що всі, хто цю нагороду раніше вручав, воюють.

Ціна однієї відзнаки з книжечкою – 500 гривень. Долучайтеся до збору коштів на партію зі 100 відзнак. 

Ціль: 50 000.00 ₴

Посилання на банку

Номер картки банки: 5375 4112 2129 1086

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.