АНОНС: Лекція Лесі Бондарук «Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу»

16 серпня у Львові відбудеться лекція дослідниці боротьби українців у ГУЛАГу, представниці Українського інституту національної пам’яті Лесі Бондарук «Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу».

Про це інформує Центр порятунку української культурної спадщини.

Від початку створення мережі радянських таборів і до розвалу СРСР саме українців радянська влада найбільше ув'язнювала за політичними мотивами. Учасників національно-визвольної боротьби, їхні сім'ї були запроторені в умови, де можна було лише вмерти від важкої праці та нелюдських умов життя. А вони гуртувалися, підтримували один одного та спільно розхитували численними акціями непокори тоталітарну систему ГУЛАГу.

Навіть створення особливих таборів із більш суворим режимом утримання не зупинив їх. Цю поставу спротиву беззбройних і безправних людей, які боролися за право жити гідно, назвали Прямостоянням. Боротьба українців у таборах ГУЛАГу стала прикладом для політичних в'язнів інших національностей.

Присутні зможуть послухати розповіді про українців, які знаходили сили у найважчих умовах для боротьби з російським імперіалізмом. Пам'ять про них надихає сьогодні у протистоянні з рашистами.

Організатори події: Центр порятунку української культурної спадщини, Благодійний фонд Нагірних і Науково-технічна бібліотека НУ "Львівська політехніка"

Коли: 16 серпня, 17:30

Де: м. Львів, вул. Професорська, 1

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.