АНОНС: Лекція Лесі Бондарук «Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу»

16 серпня у Львові відбудеться лекція дослідниці боротьби українців у ГУЛАГу, представниці Українського інституту національної пам’яті Лесі Бондарук «Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу».

Про це інформує Центр порятунку української культурної спадщини.

Від початку створення мережі радянських таборів і до розвалу СРСР саме українців радянська влада найбільше ув'язнювала за політичними мотивами. Учасників національно-визвольної боротьби, їхні сім'ї були запроторені в умови, де можна було лише вмерти від важкої праці та нелюдських умов життя. А вони гуртувалися, підтримували один одного та спільно розхитували численними акціями непокори тоталітарну систему ГУЛАГу.

Навіть створення особливих таборів із більш суворим режимом утримання не зупинив їх. Цю поставу спротиву беззбройних і безправних людей, які боролися за право жити гідно, назвали Прямостоянням. Боротьба українців у таборах ГУЛАГу стала прикладом для політичних в'язнів інших національностей.

Присутні зможуть послухати розповіді про українців, які знаходили сили у найважчих умовах для боротьби з російським імперіалізмом. Пам'ять про них надихає сьогодні у протистоянні з рашистами.

Організатори події: Центр порятунку української культурної спадщини, Благодійний фонд Нагірних і Науково-технічна бібліотека НУ "Львівська політехніка"

Коли: 16 серпня, 17:30

Де: м. Львів, вул. Професорська, 1

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.