До Музею ім Д.І. Яворницького у Дніпрі передали «половецьку бабу»

До Дніпровського національного історичного музею ім Д.І. Яворницького було передано камʼяну половецьку скульптуру.

Про це повідомив історик Олександр Алфьоров. 

Кам'яну половецьку скульптуру було евакуйовано Хорунжою службою 3-ї ОШБр з села Миролюбівка, за 2 км від фронту. Цій скульптурі майже 1000 років і вона опинилась під загрозою знищення російськими окупантами. Евакуація відбувалась під звуки роботи артилерії. 

"Ця війна - це не просто війна "1/6 суши планєти" за українські діаманти чи нафту. Ця війна московії за знищення нашої ідентичності, за стирання нашої історії та випалення нашого коріння. Московська імперія не може існувати та створювати свої історичні міфи, коли поруч є свідок їхньої брехні та грабунків. Коли поруч ті, у кого вона століттями крала історію Русі, героїку предківської слави!", - зазначив Олександр Алфьоров.

Хорунжа служба 3-ї ОШБр не лише займається роботою з особовим складом бригади, але й рятує історичні артефакти.

На сьогоднішній день вже понад півтора десятки українських музеїв – від національного до районного рівнів отримали експонати від групи.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.