АНОНС: Розмова "Переосмислюючи історію Речі Посполитої та її спадок"

Національний музей історії України запрошує 14 серпня на розмову "Переосмислюючи історію Речі Посполитої та її спадок".

Про це інформує Національний музей історії України.

Поштовхом до розмови буде книжка "Україна і Польща: роздуми над минулим і бачення майбутнього", основою якої є запис дискусії, що відбулася в Мюнхені 12–13 травня 2023 року з ініціативи Українського Вільного Університету й Центру діалогу ім. Юліуша Мєрошевського (Centrum Dialogu im. Juliusza Mieroszewskiego).

Упродовж двох днів українські та польські історики й політологи обговорювали складні питання: чи була Річ Посполита спільним домом; в яких формах існувала Річ Посполита після Речі Посполитої в "довгому" 19 столітті; наскільки ефективним методологічним інструментом може бути деколонізація історії Речі Посполитої, Польщі й України; які перспективи взаємин України та Польщі у 21 столітті.

У розмові 14 серпня спробуємо обговорити такі питання:

- чому нині є гостра потреба в переосмисленні української ранньомодерної історії;

- чи можливо поєднати річпосполитське українське минуле й козацьку версію історії в новому українському гранднаративі;

- ресурс спільного минулого в українсько-польському політичному діалозі.

З електронною версією публікації "Україна і Польща: роздуми над минулим і бачення майбутнього" українською та польською мовами можна ознайомитися за посиланням.

Модератор: Ярослав Затилюк, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного музею історії України.

Учасники:

Наталія Білоус, докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України;

Лариса Довга, докторка філософських наук, професорка Національного університету "Києво-Могилянська академія";

Євген Магда, кандидат політичних наук, доцент, директор ГО "Інститут світової політики";

Олексій Сокирко, кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Наталя Старченко, докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.

Де: Національний музей історії України, м. Київ, вул. Володимирська, 2.

Коли: 14 серпня

Вхід до музею на захід вільний, просимо попередньо зареєструватися за посиланням.

 
В ілюстрації до події використано гравюру з алегорією пам'яті. Корнеліс Корт за твором Франса Флоріса І. 1560 р. Колекція Музею герцога Антона Ульріха (Herzog Anton Ulrich-Museum)

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.