ЦДІАК України оцифрує мікрофільми

В рамках Меморандуму про співпрацю між Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського та Центральним державним історичним архівом України, м. Київ започатковували спільний проєкт – оцифрування мікрофільмів, що зберігаються в ЦДІАК України.

Про це повідомив директор Центрального державного історичного архіву України, м. Київ Ярослав Файзулін.

"Якщо нам вдасться і якість цифрових копій буде прийнятною, то надалі ми матимемо цифровий фонд користування. Й історики опрацьовуватимуть ці унікальні документи на комп'ютерах, а не незручних апаратах для читання мікроплівок", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Ярослав Файзулін.

Оцифрування ропочнуть із фонду КМФ-9 "Документи та матеріали з історії України з фондів і колекцій рукописного відділу Санкт-Петербурзького відділення інституту історії АН Росії". Йдеться про документи, оригінали яких зберігаються в рф і які наразі недоступні для українських істориків. Їхні копії були зроблені ще в 1980-1990-х рр. і передані в ЦДІАК України.

МІкрофільми є тільки на плівках і їх немає на паперових носіях. Це документи, історичне значення яких важко переоцінити – грамоти польських королів і литовських князів, грамоти і листування Київського митрополита, універсали багатьох українських гетьманів – Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Юрія Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Скоропадського, Кирила Розумовського й інших.

 
Теми

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.