На Волині з'явиться вулиця на честь останнього розстріляного в СРСР бійця УПА

У місті Камінь-Каширському на Волині відтепер є вулиця Івана Гончарука.

Про це повідомила історикиня Леся Бондарук.

Уродженець села Грудки Камінь-Каширського району Іван Гончарук – останній бандерівець, кого радянська влада засудила до смерті та виконала вирок.

У лавах УПА Іван Гончарук був із 19-річного віку – з липня 1944-го. За півтора роки був арештований та згодом засуджений до смертної кари. Однак за визначенням Воєнної колегії Верховного суду УРСР розстріл замінили на 20 років каторжних робіт і 5 років позбавлення прав.

Ув'язнення упівець відбував на Колимі. 17 серпня 1956 року його із "Севвостлага" МВД СРСР вирішив "звільнити за недоцільністю подальшого утримання в ув'язненні". В Україну ж зміг переїхати аж у 1975-му році, адже після звільнення права повертатися на батьківщину не мав. Жив із родиною на Харківщині і лише раз на три роки відвідував рідну Волинь.

Вдруге чоловіка судили в 1988-му. Івана Гончарука розстріляли 12 липня 1989 року в Києві. 

Більше про життя та загибель Івана Гончарука читайте у матеріалі Лесі Бондарук.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.