В афонському книгосховищі виявили 144 київських стародруків XVIII століття

Під час наукової експедиції на Святу гору Афон у книгосховищі одного з місцевих монастирів українські науковці виявили 144 київських видань, більшість з яких датовані XVIII століття.

Про це директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило написав на своїй сторінці у Фейсбук.

попередньому дописі я писав, що таких видань тут понад 60. Але тепер точно можна сказати, що їх не 60, а 144. Сам неймовірно вражений такою кількістю українських стародруків. Це тільки видання XVIII ст., а ще ж тут зберігається понад 20 рідкісних видань Київської Митрополії XVI-XVII стт. (серед них три примірники Острозької Біблії 1581 р.), про що я вже писав", - зазначив Сергій Шумило.

Найбільше надходження українських стародруків на Афон датуються з 1730-х і до 1770-х років, після чого кількість виданих в Києві видань в колекції афонського монастиря різко зменшується.

"Імовірно, серед іншого, припинення надходжень книг пов'язане з ліквідацією Катериною ІІ автономії Гетьманщини в 1764, знищенням Запорозької Січі в 1775 та остаточною ліквідацією козацького полково-сотеннного устрою України в 1781 на підконтрольних Російській імперії територіях. З цього часу, за наказом російської влади, перелаштовуються або ліквідовуються українські навчальні заклади, запроваджується жорстка цензура та видаються численні обмеження на українське книговидання", - пояснив директор Міжнародного інституту афонської спадщини.

Велика кількість українських стародруків, що зберігаються на Афоні, засвідчує тісні контакти афонських монастирів з духовенством та чернецтвом Київської Митрополії, а також з українським козацтвом та козацькою старшиною, зокрема, й гетьманами та кошовими отаманами Запорозької Січі.

Нагадаємо, на Святій Горі Афон українські науковці розпочали проект з дослідження та підготовки до видання унікального рукопису XVII - XVIIІ століть, де зафіксовані українські гетьмани та козацька старшина, які щедро жертвували на афонські монастирі. Наукова експедиція на Святу Гору Афон стала можливою завдяки підтримці The British Academy та University of Exeter

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.