Краєзнавець з Полтавщини став лауреатом Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди

Цьогоріч серед лауреатів — науковець, доктор права та письменник Олександр Панченко.

Про це пише інтернет-видання Полтавщина.

Таке рішення схвалив Комітет з нагородження Міжнародною літературною премією імені Григорія Сковороди "Сад божественних пісень" за 2024 рік. Цьогоріч Комітет розглядав понад 800 пропозицій із 50 держав.

Також цьогорічними лауреатами стали письменник Володимир Дрозд (м. Київ) (посмертно) та народна поетеса України Ірина Жиленко (м. Київ) (посмертно); поет-дисидент Тарас Мельничук (м.Коломия Івано-Франківської обл.) (посмертно); поет, прозаїк та громадський діяч Ярослав Ткачівський (м. Івано-Франківськ) ; письменниця, мистецтвознавець, президент Міжнародної Академії діячів літератури, мистецтв і комунікацій та Всесвітньої асоціації "Глорія" Олена Ананьєва (Німеччина, м. Франкфурт) ; письменник В'ячеслав Мусієнко (Київська обл.) — за книжку про життя під час війни "У пошуках сіна для коней та закоханих"; письменниця Любов Борисенко (Чернігівська обл.) — за книжки поезії і прози "Ранкова кава в альтанці" та "Сонячні зайчики".

Відзнаку "Літературна премія імені Григорія Сковороди" "Сад божественних пісень" у 2005 році заснували Волинське товариство "Світязь" і ГО "Чернігівський інтелектуальний центр" за сприяння Національної спілки письменників України, Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України та міжнародних громадських організацій. З 1 листопада 2014 року засновником цієї премії стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України (президент Сергій Дзюба), котра об'єднує 170 відомих письменників, перекладачів, журналістів та науковців із 70 держав. 

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.