Краєзнавець з Полтавщини став лауреатом Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди

Цьогоріч серед лауреатів — науковець, доктор права та письменник Олександр Панченко.

Про це пише інтернет-видання Полтавщина.

Таке рішення схвалив Комітет з нагородження Міжнародною літературною премією імені Григорія Сковороди "Сад божественних пісень" за 2024 рік. Цьогоріч Комітет розглядав понад 800 пропозицій із 50 держав.

Також цьогорічними лауреатами стали письменник Володимир Дрозд (м. Київ) (посмертно) та народна поетеса України Ірина Жиленко (м. Київ) (посмертно); поет-дисидент Тарас Мельничук (м.Коломия Івано-Франківської обл.) (посмертно); поет, прозаїк та громадський діяч Ярослав Ткачівський (м. Івано-Франківськ) ; письменниця, мистецтвознавець, президент Міжнародної Академії діячів літератури, мистецтв і комунікацій та Всесвітньої асоціації "Глорія" Олена Ананьєва (Німеччина, м. Франкфурт) ; письменник В'ячеслав Мусієнко (Київська обл.) — за книжку про життя під час війни "У пошуках сіна для коней та закоханих"; письменниця Любов Борисенко (Чернігівська обл.) — за книжки поезії і прози "Ранкова кава в альтанці" та "Сонячні зайчики".

Відзнаку "Літературна премія імені Григорія Сковороди" "Сад божественних пісень" у 2005 році заснували Волинське товариство "Світязь" і ГО "Чернігівський інтелектуальний центр" за сприяння Національної спілки письменників України, Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України та міжнародних громадських організацій. З 1 листопада 2014 року засновником цієї премії стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України (президент Сергій Дзюба), котра об'єднує 170 відомих письменників, перекладачів, журналістів та науковців із 70 держав. 

 

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.