Краєзнавець з Полтавщини став лауреатом Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди

Цьогоріч серед лауреатів — науковець, доктор права та письменник Олександр Панченко.

Про це пише інтернет-видання Полтавщина.

Таке рішення схвалив Комітет з нагородження Міжнародною літературною премією імені Григорія Сковороди "Сад божественних пісень" за 2024 рік. Цьогоріч Комітет розглядав понад 800 пропозицій із 50 держав.

Також цьогорічними лауреатами стали письменник Володимир Дрозд (м. Київ) (посмертно) та народна поетеса України Ірина Жиленко (м. Київ) (посмертно); поет-дисидент Тарас Мельничук (м.Коломия Івано-Франківської обл.) (посмертно); поет, прозаїк та громадський діяч Ярослав Ткачівський (м. Івано-Франківськ) ; письменниця, мистецтвознавець, президент Міжнародної Академії діячів літератури, мистецтв і комунікацій та Всесвітньої асоціації "Глорія" Олена Ананьєва (Німеччина, м. Франкфурт) ; письменник В'ячеслав Мусієнко (Київська обл.) — за книжку про життя під час війни "У пошуках сіна для коней та закоханих"; письменниця Любов Борисенко (Чернігівська обл.) — за книжки поезії і прози "Ранкова кава в альтанці" та "Сонячні зайчики".

Відзнаку "Літературна премія імені Григорія Сковороди" "Сад божественних пісень" у 2005 році заснували Волинське товариство "Світязь" і ГО "Чернігівський інтелектуальний центр" за сприяння Національної спілки письменників України, Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України та міжнародних громадських організацій. З 1 листопада 2014 року засновником цієї премії стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України (президент Сергій Дзюба), котра об'єднує 170 відомих письменників, перекладачів, журналістів та науковців із 70 держав. 

 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.