У Києві пропонують встановити пам'ятник Рональду Рейгану

Кияни пропонують встановити пам'ятник 40-му президенту США Рональду Рейгану на місці одного з демонтованих комуністичних монументів.

Відповідну петицію зареєстрували на сайті Київради.

Автор звернення - політик, громадський діяч і економіст Мар'ян Заблоцький. 

"Рейган, назвавший СРСР "імперією зла", відомий своєю непохитною боротьбою проти радянського тоталітаризму та комунізму. Його зусилля відіграли ключову роль у завершенні Холодної війни та як наслідок сприяли здобуттю Україною незалежності у 1991 році.

З 1963 року у Вашингтоні увічнений у камені великий український поет Тарас Шевченко, але в Україні досі немає жодної скульптури видатним американцям, що є прогалиною в наших культурних зв'язках. Встановлення пам'ятника Рейгану в Києві стане символом вдячності до народу США, які є нашим найбільшим донором військової допомоги, а також відображенням спільних ідеалів свободи та демократії", - йдеться у тексті петиції.

Пропозиції щодо встановлення пам'ятника Рональду Рейгану у Києві:

  • в Маріїнському парку (на місці знесених пам'ятників часникам Січневого повстання або Ватутіну);
  • навпроти Бесарабського ринку (на місці демонтованого пам'ятника Леніну);
  • на перетині вулиці Комінтерну та бульвару Шевченка (замість знесеного пам'ятника Щорсу);
  • під Аркою Свободи українського народу (на місці монумента з козаками).

Автор наголошує, що встановлення пам'ятника профінансують коштом небайдужих громадян України та США.

 

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.