У Києві пропонують встановити пам'ятник Рональду Рейгану

Кияни пропонують встановити пам'ятник 40-му президенту США Рональду Рейгану на місці одного з демонтованих комуністичних монументів.

Відповідну петицію зареєстрували на сайті Київради.

Автор звернення - політик, громадський діяч і економіст Мар'ян Заблоцький. 

"Рейган, назвавший СРСР "імперією зла", відомий своєю непохитною боротьбою проти радянського тоталітаризму та комунізму. Його зусилля відіграли ключову роль у завершенні Холодної війни та як наслідок сприяли здобуттю Україною незалежності у 1991 році.

З 1963 року у Вашингтоні увічнений у камені великий український поет Тарас Шевченко, але в Україні досі немає жодної скульптури видатним американцям, що є прогалиною в наших культурних зв'язках. Встановлення пам'ятника Рейгану в Києві стане символом вдячності до народу США, які є нашим найбільшим донором військової допомоги, а також відображенням спільних ідеалів свободи та демократії", - йдеться у тексті петиції.

Пропозиції щодо встановлення пам'ятника Рональду Рейгану у Києві:

  • в Маріїнському парку (на місці знесених пам'ятників часникам Січневого повстання або Ватутіну);
  • навпроти Бесарабського ринку (на місці демонтованого пам'ятника Леніну);
  • на перетині вулиці Комінтерну та бульвару Шевченка (замість знесеного пам'ятника Щорсу);
  • під Аркою Свободи українського народу (на місці монумента з козаками).

Автор наголошує, що встановлення пам'ятника профінансують коштом небайдужих громадян України та США.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.