У Львові з'явиться вулиця Старосольських та сквер Мирослава Симчича

У Львові триває деколонізація.

Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.

Відповідне рішення було прийнято на пленарному засіданні Львівської міської ради 4 липня.

"Загалом у Львівській громаді за останній час перейменували 55 вулиць, що були названі на честь російських діячів чи асоціювалися з Російською імперією, Росією чи радянською пропагандою", - зазначили у ЛМР.

Відтак, вулицю Карпінського у Львові перейменували на честь родини правників та громадських діячів Старосольських.

"Це довгожданна подія для українських правників, істориків, Пласт - український скаутинг пам'яткоохоронців! Гідне вшанування пам'яті зокрема Володимира Старосольського, чиєї могили немає. Старосольські повертаються до Львова!", - відреагував на перейменування Андрій Котлярчук, директор Державного історико-культурного заповідника "Тустань".

Також в місті зʼявиться сквер політвʼязня та сотенного УПА Мирослава Симчича. На наступному засіданні будуть обговорювати, який саме зі скверів міста матиме ім'я сотника УПА.

Окрім того, прийнято рішення деколонізувати наступні вулиці: Буйка, Бучми, Волощака, Червона, Бурденка (Брюховичі),  Макаренка (Брюховичі). Також підтримано озвучені на сесії пропозиції щодо деколонізації вул. Смолича, площа Липнева.

На які саме назви їх буде перейменовано - винесуть додатково на сесію Львівської міської ради.

Крім того, на пленарному засіданні уточнили назви ще трьох вулиць у Залізничному та Личаківському районах. Так, вул. Прогулкова стала вул. Прогулянковою, вул. Дубінська – вул. Дубенською, вул. Орельська  – вул. Орільською.

 

Степан Ленкавський: «Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за Неї»

6 липня виповнюється 120 років від дня народження Степана Ленкавського, одного із засновників та ідеологів Організації українських націоналістів, автора "Декалогу ОУН", в якому він виклав основні морально-етичні засади учасника національно-визвольних змагань. Саме принципова і непримиренна позиція до ворогів української державності послужила підставою для заведення на нього органами нкгб оперативної справи і планування заходів щодо його ліквідації.

Співоче поле. За лаштунками спецоперації

Роман Безсмертний запропонував акцію вважати еталонною, помістити її до палати мір та вагів і надалі успіх нових акцій вимірювати "співочимиполями". Зазвичай люди бачили верхівку айсберга. Переважна частина нашої штабної роботи була непомітною, непублічною, інколи – таємною. Деякі подробиці акції на Співочому полі знали тільки я та Тарас Стецьків.

Юрій Шевельов. Що не увійшло і не могло увійти до книги спогадів?

Спогади Юрія Шевельова із назвою "Я – мене – мені… (і довкруги)", оприлюднені на початку 2000-х років, пролили світло на досі невідомі сторінки життя і діяльності видатного філолога, славіста-мовознавця, професора низки престижних університетів світу, багаторічного президента Української вільної академії наук. Шевельов не випадково обрав таку багатозначну назву. Вона цілком підійшла б і для назви справи агентурної розробки, яку завели на нього в мгб урср. Хіба що у трішки зміненому вигляді – "Він – його – йому… (і довкруги)". Натомість справі дали назву "Шевченко".

Національний Пантеон. Світовий досвід

Про потребу в національному українському пантеоні заговорили ще у 2000-х роках, його розглядали як місце перепоховання видатних українців, могили яких за межами України. Сучасна російсько-українська війна знову активізувала проблему. Розглянемо яким є світовий досвід національних пантеонів.