АНОНС: Лекція про ідеолога ОУН Степана Ленкавського

До 120-ї річниці з дня народження українського політичного діяча, ідеолога ОУН, в'язня Аушвіцу, автора Декалогу українського націоналіста Степана Ленкавського Український інститут національної пам'яті запрошує на лекцію-обговорення про його життя, ідеологічні настанови, значення в обґрунтуванні націоналізму.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Постать Степана Ленкавського – одного зі співзасновників Організації українських націоналістів, який очолив організацію після вбивства Степана Бандери, мало досліджена. Більш відомими і у час війни мотиваційними є його ідеологічні настанови – Декалог українського націоналіста, морально-етичний кодекс для сотень тисяч учасників національно-визвольної боротьби XX століття.

Спікер: Олександр Сич, доктор політичних наук, голова Івано-Франківської обласної ради, дослідник творчості та автор життєпису Степана Ленкавського.

Модераторка: Тетяна Бойко, в.о. керівника відділу організації заходів Управління популяризаційної роботи та меморіалізації заходів.

Під час заходу буде обговорено:

- життєвий шлях Степана Ленкавського – від заснування та ідеологічного оформлення ОУН до ув'язнення в концтаборі Аушвіц та роботи в Проводі Закордонних частин ОУН;

- відверто про націоналізм – ідеологічне оформлення принципів Організації українських націоналістів щодо національно-визвольного руху;

- донесення правди про СРСР та підсовєтську Україну.

Зустріч також транслюватиметься на фейсбуці Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану та Українського інституту національної пам'яті, а такою на ютубі.

Вхід вільний. Але необхідно зареєструватисьhttps://forms.gle/A6v612q6Ken975Aq8

Організатори події: Український інститут національної пам'яті, Національний музей Революції Гідності, Інститут Наукових Студій Націоналізму.

Дата: 5 липня 2024 року о 18:00

Локація: приміщення Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану (Майдан Незалежності, 18/2, м. Київ).

Степан Ленкавський родом з  Івано-Франківської області. Він вивчав філософію у Львівському університеті, у 20-х роках долучився до націоналістичного руху та студентських політичних організацій.

У 1929 році Ленкавський став членом Проводу ОУН на західноукраїнських землях, опікувався питаннями ідеології. У цей час сформував "Декалог ОУН" в якому в короткій формі виклав основні принципи, яких повинен дотримуватись оунівець.

Степанові Ленкавському належить гасло: "Свобода народам! Свобода людині!", що стало чільним у програмі ОУН(б). Він також є одним з ініціаторів і співавторів тексту Акта Тридцятого червня 1941 р., яким проголошено відновлення Української держави.

29 липня 1941 р. за спробу взяти під контроль ОУН(б) військову друкарню у Львові був схоплений гестапо та ув'язнений до концтабору Освенцім (Аушвіц).

Після звільнення оселився в Німеччині й очолював Референтуру Підсовєтських Справ – аналітичний орган закордонних частин ОУН.

Після вбивства Степана Бандери – голова проводу революційної ОУН.

Редагував провідне видання ОУН "Шлях перемоги". В останні роки життя заглибився у вивчення праць східних та західних філософів.

 

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.