АНОНС: Лекція про ідеолога ОУН Степана Ленкавського

До 120-ї річниці з дня народження українського політичного діяча, ідеолога ОУН, в'язня Аушвіцу, автора Декалогу українського націоналіста Степана Ленкавського Український інститут національної пам'яті запрошує на лекцію-обговорення про його життя, ідеологічні настанови, значення в обґрунтуванні націоналізму.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Постать Степана Ленкавського – одного зі співзасновників Організації українських націоналістів, який очолив організацію після вбивства Степана Бандери, мало досліджена. Більш відомими і у час війни мотиваційними є його ідеологічні настанови – Декалог українського націоналіста, морально-етичний кодекс для сотень тисяч учасників національно-визвольної боротьби XX століття.

Спікер: Олександр Сич, доктор політичних наук, голова Івано-Франківської обласної ради, дослідник творчості та автор життєпису Степана Ленкавського.

Модераторка: Тетяна Бойко, в.о. керівника відділу організації заходів Управління популяризаційної роботи та меморіалізації заходів.

Під час заходу буде обговорено:

- життєвий шлях Степана Ленкавського – від заснування та ідеологічного оформлення ОУН до ув'язнення в концтаборі Аушвіц та роботи в Проводі Закордонних частин ОУН;

- відверто про націоналізм – ідеологічне оформлення принципів Організації українських націоналістів щодо національно-визвольного руху;

- донесення правди про СРСР та підсовєтську Україну.

Зустріч також транслюватиметься на фейсбуці Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану та Українського інституту національної пам'яті, а такою на ютубі.

Вхід вільний. Але необхідно зареєструватисьhttps://forms.gle/A6v612q6Ken975Aq8

Організатори події: Український інститут національної пам'яті, Національний музей Революції Гідності, Інститут Наукових Студій Націоналізму.

Дата: 5 липня 2024 року о 18:00

Локація: приміщення Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану (Майдан Незалежності, 18/2, м. Київ).

Степан Ленкавський родом з  Івано-Франківської області. Він вивчав філософію у Львівському університеті, у 20-х роках долучився до націоналістичного руху та студентських політичних організацій.

У 1929 році Ленкавський став членом Проводу ОУН на західноукраїнських землях, опікувався питаннями ідеології. У цей час сформував "Декалог ОУН" в якому в короткій формі виклав основні принципи, яких повинен дотримуватись оунівець.

Степанові Ленкавському належить гасло: "Свобода народам! Свобода людині!", що стало чільним у програмі ОУН(б). Він також є одним з ініціаторів і співавторів тексту Акта Тридцятого червня 1941 р., яким проголошено відновлення Української держави.

29 липня 1941 р. за спробу взяти під контроль ОУН(б) військову друкарню у Львові був схоплений гестапо та ув'язнений до концтабору Освенцім (Аушвіц).

Після звільнення оселився в Німеччині й очолював Референтуру Підсовєтських Справ – аналітичний орган закордонних частин ОУН.

Після вбивства Степана Бандери – голова проводу революційної ОУН.

Редагував провідне видання ОУН "Шлях перемоги". В останні роки життя заглибився у вивчення праць східних та західних філософів.

 

Теми

Степан Ленкавський: «Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за Неї»

6 липня виповнюється 120 років від дня народження Степана Ленкавського, одного із засновників та ідеологів Організації українських націоналістів, автора "Декалогу ОУН", в якому він виклав основні морально-етичні засади учасника національно-визвольних змагань. Саме принципова і непримиренна позиція до ворогів української державності послужила підставою для заведення на нього органами нкгб оперативної справи і планування заходів щодо його ліквідації.

Співоче поле. За лаштунками спецоперації

Роман Безсмертний запропонував акцію вважати еталонною, помістити її до палати мір та вагів і надалі успіх нових акцій вимірювати "співочимиполями". Зазвичай люди бачили верхівку айсберга. Переважна частина нашої штабної роботи була непомітною, непублічною, інколи – таємною. Деякі подробиці акції на Співочому полі знали тільки я та Тарас Стецьків.

Юрій Шевельов. Що не увійшло і не могло увійти до книги спогадів?

Спогади Юрія Шевельова із назвою "Я – мене – мені… (і довкруги)", оприлюднені на початку 2000-х років, пролили світло на досі невідомі сторінки життя і діяльності видатного філолога, славіста-мовознавця, професора низки престижних університетів світу, багаторічного президента Української вільної академії наук. Шевельов не випадково обрав таку багатозначну назву. Вона цілком підійшла б і для назви справи агентурної розробки, яку завели на нього в мгб урср. Хіба що у трішки зміненому вигляді – "Він – його – йому… (і довкруги)". Натомість справі дали назву "Шевченко".

Національний Пантеон. Світовий досвід

Про потребу в національному українському пантеоні заговорили ще у 2000-х роках, його розглядали як місце перепоховання видатних українців, могили яких за межами України. Сучасна російсько-українська війна знову активізувала проблему. Розглянемо яким є світовий досвід національних пантеонів.