В Німеччині горить будівля, де був підписаний Емський указ

На німецькому курорті Бад-Емс пожежею охоплена будівля, де Олександр ІІ підписав Емський указ, який забороняв українську мову в багатьох сферах життя.

Про це пише Deutsche Welle.

На німецькому курорті Бад-Емс у федеральній землі Рейнланд-Пфальц палає одна з історичних будівель, включених до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Пожежа спалахнула у міському замку XVII століття, відомому як "Будинок чотирьох веж", до її гасіння були залучені понад 200 пожежників. Будівля була зачинена, причина займання невідома. 

"Будинок чотирьох веж" або Карлсбург, зведений в епоху бароко в 1697 році, є однією з головних історичних будівель цього всесвітньо відомого водолікувального курорту. Кілька років тому він отримав статус пам'ятника ЮНЕСКО серед інших таких європейських пам'яток.

Свого часу цей будинок вважався неофіційною літньою резиденцією російського імператора Олександра II під час відвідин Бад-Емса. 30 травня 1876 року тут був підписаний Емський указ, спрямований на суттєві обмеження використання української мови в Російській імперії. Указ забороняв друкувати книги українською мовою, викладати нею у початкових школах, влаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити на територію Російської імперії книги українською мовою без особливо дозволу.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.