До наукових бібліотек Одеси і Волині передали вилучені на митниці стародруки

Бібліотечні фонди Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки та Одеської національної наукової бібліотеки поповнили 16 цінними книгами, вилученими у порушників митних правил.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Волинської митниці, пише Читомо.

У липні 2024 року відповідно до наказу Міністерства культури та інформаційної політики України для постійного зберігання в Одесу митники передали 11 книг та 3 конволюти, надрукованих французькою мовою. Загальна вартість переданої колекції експертом становить  35 433 гривень. Найдорожчий екземпляр — це комедія "Розсіювач або чесний пройдисвіт" невідомого автора, видана у Парижі у 1808 році.

Підбірку художніх творів французькою мовою намагався вивезти в своєму автомобілі громадянин Франції українського походження. Серед вилучених предметів культурної цінності найдавнішою є книга видання 1808 року, найновішою — 1946 року. Також поміж стародруків є кілька томів авторства Віктора Гюго та книга "Сірано де Бержерак" Едмона Ростана, датована 1897 роком.

Дві книги, а саме "Слово о пльку Игорєвь, Игора сына Сватьславла, внука Ольгова" та прижиттєве видання пізніше канонізованого Іоанна Кронштадського "Простое евангельское слово русскому народу: статьи для чтенія по воскреснымь и праздничнымь днямь всего года", створені на початку XX століття, оцінені у 24 000 гривень, передали на постійне зберігання до Луцька в наукову бібліотеку.

Волинська митниця скерувала до СБУ справу про спробу контрабандного викрадення цих видань, скоєну уродженцем Одещини. Книжки виявили в автомобілі чоловіка під час виїзду "зеленим коридором" пункту пропуску "Устилуг-Зосін" в ніші для запчастин автівки. "Простое евангельское слово русскому народу" було видане у Санкт-Петербурзі в паровій типографії Гаєвського у 1902 році. Вочевидь знаючи про культурну цінність книжки, зловмисники ставились до нього дбайливо, зокрема замінивши корінці та обкладинку.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.