До наукових бібліотек Одеси і Волині передали вилучені на митниці стародруки

Бібліотечні фонди Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки та Одеської національної наукової бібліотеки поповнили 16 цінними книгами, вилученими у порушників митних правил.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Волинської митниці, пише Читомо.

У липні 2024 року відповідно до наказу Міністерства культури та інформаційної політики України для постійного зберігання в Одесу митники передали 11 книг та 3 конволюти, надрукованих французькою мовою. Загальна вартість переданої колекції експертом становить  35 433 гривень. Найдорожчий екземпляр — це комедія "Розсіювач або чесний пройдисвіт" невідомого автора, видана у Парижі у 1808 році.

Підбірку художніх творів французькою мовою намагався вивезти в своєму автомобілі громадянин Франції українського походження. Серед вилучених предметів культурної цінності найдавнішою є книга видання 1808 року, найновішою — 1946 року. Також поміж стародруків є кілька томів авторства Віктора Гюго та книга "Сірано де Бержерак" Едмона Ростана, датована 1897 роком.

Дві книги, а саме "Слово о пльку Игорєвь, Игора сына Сватьславла, внука Ольгова" та прижиттєве видання пізніше канонізованого Іоанна Кронштадського "Простое евангельское слово русскому народу: статьи для чтенія по воскреснымь и праздничнымь днямь всего года", створені на початку XX століття, оцінені у 24 000 гривень, передали на постійне зберігання до Луцька в наукову бібліотеку.

Волинська митниця скерувала до СБУ справу про спробу контрабандного викрадення цих видань, скоєну уродженцем Одещини. Книжки виявили в автомобілі чоловіка під час виїзду "зеленим коридором" пункту пропуску "Устилуг-Зосін" в ніші для запчастин автівки. "Простое евангельское слово русскому народу" було видане у Санкт-Петербурзі в паровій типографії Гаєвського у 1902 році. Вочевидь знаючи про культурну цінність книжки, зловмисники ставились до нього дбайливо, зокрема замінивши корінці та обкладинку.

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.