В Німеччині горить будівля, де був підписаний Емський указ

На німецькому курорті Бад-Емс пожежею охоплена будівля, де Олександр ІІ підписав Емський указ, який забороняв українську мову в багатьох сферах життя.

Про це пише Deutsche Welle.

На німецькому курорті Бад-Емс у федеральній землі Рейнланд-Пфальц палає одна з історичних будівель, включених до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Пожежа спалахнула у міському замку XVII століття, відомому як "Будинок чотирьох веж", до її гасіння були залучені понад 200 пожежників. Будівля була зачинена, причина займання невідома. 

"Будинок чотирьох веж" або Карлсбург, зведений в епоху бароко в 1697 році, є однією з головних історичних будівель цього всесвітньо відомого водолікувального курорту. Кілька років тому він отримав статус пам'ятника ЮНЕСКО серед інших таких європейських пам'яток.

Свого часу цей будинок вважався неофіційною літньою резиденцією російського імператора Олександра II під час відвідин Бад-Емса. 30 травня 1876 року тут був підписаний Емський указ, спрямований на суттєві обмеження використання української мови в Російській імперії. Указ забороняв друкувати книги українською мовою, викладати нею у початкових школах, влаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити на територію Російської імперії книги українською мовою без особливо дозволу.

 

Степан Ленкавський: «Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за Неї»

6 липня виповнюється 120 років від дня народження Степана Ленкавського, одного із засновників та ідеологів Організації українських націоналістів, автора "Декалогу ОУН", в якому він виклав основні морально-етичні засади учасника національно-визвольних змагань. Саме принципова і непримиренна позиція до ворогів української державності послужила підставою для заведення на нього органами нкгб оперативної справи і планування заходів щодо його ліквідації.

Співоче поле. За лаштунками спецоперації

Роман Безсмертний запропонував акцію вважати еталонною, помістити її до палати мір та вагів і надалі успіх нових акцій вимірювати "співочимиполями". Зазвичай люди бачили верхівку айсберга. Переважна частина нашої штабної роботи була непомітною, непублічною, інколи – таємною. Деякі подробиці акції на Співочому полі знали тільки я та Тарас Стецьків.

Юрій Шевельов. Що не увійшло і не могло увійти до книги спогадів?

Спогади Юрія Шевельова із назвою "Я – мене – мені… (і довкруги)", оприлюднені на початку 2000-х років, пролили світло на досі невідомі сторінки життя і діяльності видатного філолога, славіста-мовознавця, професора низки престижних університетів світу, багаторічного президента Української вільної академії наук. Шевельов не випадково обрав таку багатозначну назву. Вона цілком підійшла б і для назви справи агентурної розробки, яку завели на нього в мгб урср. Хіба що у трішки зміненому вигляді – "Він – його – йому… (і довкруги)". Натомість справі дали назву "Шевченко".

Національний Пантеон. Світовий досвід

Про потребу в національному українському пантеоні заговорили ще у 2000-х роках, його розглядали як місце перепоховання видатних українців, могили яких за межами України. Сучасна російсько-українська війна знову активізувала проблему. Розглянемо яким є світовий досвід національних пантеонів.