АНОНС: Виставка "Скарби Криму. Повернення"

"Скіфське золото" експонуватиметься у Києві до деокупації Криму.

Про це інформує Скарбниця Національного музею історії України.

В Скарбниці Національного музею історії України за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, благодійного фонду BGV та Інституту публічних комунікацій відкриється виставка "Скарби Криму. Повернення", де до деокупації півострова експонуватиметься "скіфське золото".

565 експонатів, понад 2000 музейних предметів, поверненню яких передували 10 років судової тяганини за право власності між Україною та музеями, розташованими на підконтрольній росії території.

"Скарби Криму. Повернення" — це виставка про потужну перемогу в боротьбі за культурну спадщину України, свідчення нашої тисячолітньої історії, що розкривається через культури багатьох народів, та утвердження верховенства права.

Початок роботи виставки — 5 липня.

Адреса: вул. Лаврська, 9, корпус 12 (територія Києво-Печерської лаври), Скарбниця Національного музею історії України. Вхід до Лаври через головну браму.

Нагадаємо, у червні 2023 року Верховний суд Нідерландів підтвердив рішення судів попередніх інстанцій про повернення на Батьківщину 565 предметів з виставки "Крим: золото й таємниці Чорного моря", що експонувалися в Музеї Алларда Пірсона в Амстердамі. 

 

Співоче поле. За лаштунками спецоперації

Роман Безсмертний запропонував акцію вважати еталонною, помістити її до палати мір та вагів і надалі успіх нових акцій вимірювати "співочимиполями". Зазвичай люди бачили верхівку айсберга. Переважна частина нашої штабної роботи була непомітною, непублічною, інколи – таємною. Деякі подробиці акції на Співочому полі знали тільки я та Тарас Стецьків.

Юрій Шевельов. Що не увійшло і не могло увійти до книги спогадів?

Спогади Юрія Шевельова із назвою "Я – мене – мені… (і довкруги)", оприлюднені на початку 2000-х років, пролили світло на досі невідомі сторінки життя і діяльності видатного філолога, славіста-мовознавця, професора низки престижних університетів світу, багаторічного президента Української вільної академії наук. Шевельов не випадково обрав таку багатозначну назву. Вона цілком підійшла б і для назви справи агентурної розробки, яку завели на нього в мгб урср. Хіба що у трішки зміненому вигляді – "Він – його – йому… (і довкруги)". Натомість справі дали назву "Шевченко".

Національний Пантеон. Світовий досвід

Про потребу в національному українському пантеоні заговорили ще у 2000-х роках, його розглядали як місце перепоховання видатних українців, могили яких за межами України. Сучасна російсько-українська війна знову активізувала проблему. Розглянемо яким є світовий досвід національних пантеонів.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.