Сейм Польщі засудив ідеологію та символіку ОУН і УПА

За ухвалення рішення проголосували 427 народних депутатів.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук написав історик, народний депутат України Володимир В'ятрович, посилаючись на польські ЗМІ.

"Від народу, який бореться за незалежність, відмовитися від героїв, які загинули за незалежність, можуть вимагати лише ті, хто не хоче бачити його незалежним", - зазначив В'ятрович.

26 липня Сейм Польщі прийняв постанову про вшанування 81-ї річниці злочину геноциду, вчиненого проти поляків українськими націоналістами. Практично одностайно (427 - за, проти - 0, утрималося - 7) народні депутати підтримали постанову, якою засуджується ідеологія та символіка ОУН і УПА.

"Сейм Республіки Польща засуджує поширення ідеології та символіки, що стосується Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії. Люди та організації, які організували геноцид, мають бути покриті ганьбою та назавжди становити антимодель дій. Спостерігаючи зростання популярності згадок про Організацію Українських Націоналістів та Українську Повстанську Армію в Україні, Сейм Республіки Польща визнає, що необхідно докласти зусиль на державному рівні для усунення такого типу ставлення", – зазначається у резолюції.

На скандальну постанову відреагував і Голова ОУН Богдан Червак:

"Одного разу нашому бійцю "Дятьку" командир роти зробив зауваження, що він носить не статутний шеврон ОУН із Тризубом-мечем. На що "Дятько" відповів, що цей шеврон можна зняти із нього тільки разом із шкірою. Поляки так і не зрозуміли, що ОУН і УПА вже давно стали джерелом, з якого українська нація черпає силу у цій війні. Не хочуть бачити, що "Дятько" і такі як він захищають в тому числі Польщу і поляків від цілком реальної катастрофи, яка нависла над Європою".
 
Теми

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.