Сейм Польщі засудив ідеологію та символіку ОУН і УПА

За ухвалення рішення проголосували 427 народних депутатів.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук написав історик, народний депутат України Володимир В'ятрович, посилаючись на польські ЗМІ.

"Від народу, який бореться за незалежність, відмовитися від героїв, які загинули за незалежність, можуть вимагати лише ті, хто не хоче бачити його незалежним", - зазначив В'ятрович.

26 липня Сейм Польщі прийняв постанову про вшанування 81-ї річниці злочину геноциду, вчиненого проти поляків українськими націоналістами. Практично одностайно (427 - за, проти - 0, утрималося - 7) народні депутати підтримали постанову, якою засуджується ідеологія та символіка ОУН і УПА.

"Сейм Республіки Польща засуджує поширення ідеології та символіки, що стосується Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії. Люди та організації, які організували геноцид, мають бути покриті ганьбою та назавжди становити антимодель дій. Спостерігаючи зростання популярності згадок про Організацію Українських Націоналістів та Українську Повстанську Армію в Україні, Сейм Республіки Польща визнає, що необхідно докласти зусиль на державному рівні для усунення такого типу ставлення", – зазначається у резолюції.

На скандальну постанову відреагував і Голова ОУН Богдан Червак:

"Одного разу нашому бійцю "Дятьку" командир роти зробив зауваження, що він носить не статутний шеврон ОУН із Тризубом-мечем. На що "Дятько" відповів, що цей шеврон можна зняти із нього тільки разом із шкірою. Поляки так і не зрозуміли, що ОУН і УПА вже давно стали джерелом, з якого українська нація черпає силу у цій війні. Не хочуть бачити, що "Дятько" і такі як він захищають в тому числі Польщу і поляків від цілком реальної катастрофи, яка нависла над Європою".
 
Теми

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.