На Полтавщині перейменували понад 300 вулиць

На Полтавщині з'являться вулиці на честь поета Василя Стуса та шістдесятниці Оксани Мешко.

Розпорядження про нові назви вулиць 22 липня підписав начальник Полтавської обласної військової адміністрації Філіп Пронін.

На Полтавщині завершили процес перейменування та обрали нові назви для вулиць у 50 громадах. Нові назви отримали 361 вулиця та провулок. 

Зокрема, у Полтаві назву вулиці Анатолія Кукоби змінили на Героїв "Азову", також з'явилися перейменовані топоніми на честь полеглих на війні Героїв України. Відтак, вулицю Визвольну у місті перейменують на честь Артема Амеліна — це перший полеглий воїн з Полтави, якому посмертно присвоїли звання Героя України після початку повномасштабної війни. Також назву вулиці Ставицького змінять на Святослава Горбенка — полтавець, який під час АТО приєднався до Добровольчого Українського корпусу "Правий сектор". Загинув 3 жовтня 2014 року обороняючи Донецький аеропорт від проросійських терористів. У серпні 2021-го Святославу Горбенку присвоїли звання Героя України.

У місті Кременчук з'явилася вулиця Капітана Мовчана. Дмитро Мовчан - льотчик-штурман, учасник російсько-української війни, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

Серед перейменованих селищ Полтави, змінять назви для Вороніна на Затишне, Червоний Шлях на Монастирська Гора. 

У Миргороді вулицю Висоцького перейменовано на честь Василя Стуса. У селі Старі Санжари та селищі Нові Санжари з'являться вулиці на честь сестер Мешко - Оксани і Катерини.

У Кременчуці у назві вулиці вшанували Христину Алчевську - українську педагогиню, організаторку народної освіти, меценатку, письменницю, засновницю (1862) Харківської жіночої недільної школи.

У Решетилівці з'явилася вулиця на честь вояка Армії УНР, учасника холодноярського підпілля Юрія Горліса-Горського.

Із повним списком перейменованих вулиць можна ознайомитися за посиланням

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.