Конкурс імені Єжи Ґєдройця повертається після п’яти років перерви

Конкурс імені Єжи Ґєдройця після п’яти років перерви повертається під почесним патронатом Міністра закордонних справ Республіки Польща Радослава Сікорського.

Про це інформує Польський Інститут у Києві.

Запрошуємо взяти участь у конкурсі на найкращі бакалаврські, магістерські роботи та докторські дисертації, присвячені польській тематиці та польсько-українським і українсько-польським взаєминам.

Конкурс вперше був організований у 2006 році, на честь 100-ї річниці від дня народження Єжи Ґєдройця. Його метою є вшанування внеску Єжи Ґєдройця у польсько-український діалог, польську політичну думку та історію Польщі в найширшому розумінні.

Єжи Ґєдройць відомий як редактор паризької "Культури", засновник та директор Літературного інституту, видавець періодичного видання "Історичні зошити" та всієї серії Бібліотеки "Культури". Особливо важливою була його роль у налагоджені польсько-українських взаємин 

Ми відновлюємо конкурс, щоб не лише нагадати про видатну постать Ґєдройця, а й заохотити молодих дослідників до вивчення історії і сучасності Польщі, польсько-українських та українсько-польських відносин.

Кінцевий термін подання робіт 2 вересня 2024 року.

Деталі конкурсу та умови участі можна знайти на сайті.

Організатором Конкурсу є Польський Інститут у Києві у співпраці з Центром східноєвропейських досліджень Варшавського університету, Прикарпатським національним університетом ім. Василя Стефаника та за підтримки Посольства Республіки Польща в Києві.

 
Єжи Ґєдройць у своєму робочому кабінеті, Maison-Laffitte, 1987 рік, з колекції Літературного інституту
Богдан Пачовський

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.