Конкурс імені Єжи Ґєдройця повертається після п’яти років перерви

Конкурс імені Єжи Ґєдройця після п’яти років перерви повертається під почесним патронатом Міністра закордонних справ Республіки Польща Радослава Сікорського.

Про це інформує Польський Інститут у Києві.

Запрошуємо взяти участь у конкурсі на найкращі бакалаврські, магістерські роботи та докторські дисертації, присвячені польській тематиці та польсько-українським і українсько-польським взаєминам.

Конкурс вперше був організований у 2006 році, на честь 100-ї річниці від дня народження Єжи Ґєдройця. Його метою є вшанування внеску Єжи Ґєдройця у польсько-український діалог, польську політичну думку та історію Польщі в найширшому розумінні.

Єжи Ґєдройць відомий як редактор паризької "Культури", засновник та директор Літературного інституту, видавець періодичного видання "Історичні зошити" та всієї серії Бібліотеки "Культури". Особливо важливою була його роль у налагоджені польсько-українських взаємин 

Ми відновлюємо конкурс, щоб не лише нагадати про видатну постать Ґєдройця, а й заохотити молодих дослідників до вивчення історії і сучасності Польщі, польсько-українських та українсько-польських відносин.

Кінцевий термін подання робіт 2 вересня 2024 року.

Деталі конкурсу та умови участі можна знайти на сайті.

Організатором Конкурсу є Польський Інститут у Києві у співпраці з Центром східноєвропейських досліджень Варшавського університету, Прикарпатським національним університетом ім. Василя Стефаника та за підтримки Посольства Республіки Польща в Києві.

 
Єжи Ґєдройць у своєму робочому кабінеті, Maison-Laffitte, 1987 рік, з колекції Літературного інституту
Богдан Пачовський

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.