У Німмеччині знищено могилу поета Юрія Клена

У німецькому місті Авґсбурзі знищено могилу поета Юрія Клена, дизайн якої зробив відомий графік Яків Гніздовський.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук написав Вахтанг Кіпіані.

"За словами дослідниці Наталії Котенко, син Клена заплатив за могилу, вона мала б бути. Але. Хтось, чомусь її знищив. "Чи то рік, чи два тому при незрозумілих обставинах". І все. Нема. Чергова культурна вирва. Скільки років іде мова про облік "рідних гробів", про перенесення в Україну праху героїв і геніїв української культури, про пантеон. Всіх, кому це потрібно, можна перерахувати на пальцях двох рук. Всім іншим, а особливо відповідним державним органам не до того, м'яко кажучи. І тому втрата за втратою.", - сповістив Вахтанг Кіпіані.

Юрій Клен, справжнє ім'я - Освальд-Еккард Бурґгардт, народився 4 жовтня 1891 року на Вінничині. Завершив середню освіту в Київській першій гімназії, звідки у 1911 році вступив на романо-германський відділ філологічного факультету київського Університету святого Володимира.

3 початком Першої світової війни Освальда Бургардта депортовано до Архангельської губернії (с. Мар'їна гора). Повернувшись до Києва у 1918 році, закінчив у 1920 році університет — і його прийнято до аспірантури при дослідному інституті УАН.

З 1931 року живе та працює в Німеччині, тісно співпрацює з поетами, що об'єднувались довкола "Вісника" Дмитра Донцова. 

У роки Другої світової війни служив за перекладача при штабі 17-ї армії. З 1943 р. працює викладачем в Українському вільному університеті в Празі, по закінченні війни — коротко професором слов'янської філології Інсбруцького університету.

З травня 1947 року і до смерті працював головним редактором літературного журналу "Літаври" (виходив у Зальцбурзі, Австрія). За життя поета світ побачило п'ять чисел журналу.

Помер Юрій Клен 30 жовтня 1947 року в німецькому Авґсбурзі.

 
Могила Юрія Клена в Авґсбурзі
Фото: Вахтанг Кіпіані

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.