У Німмеччині знищено могилу поета Юрія Клена

У німецькому місті Авґсбурзі знищено могилу поета Юрія Клена, дизайн якої зробив відомий графік Яків Гніздовський.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук написав Вахтанг Кіпіані.

"За словами дослідниці Наталії Котенко, син Клена заплатив за могилу, вона мала б бути. Але. Хтось, чомусь її знищив. "Чи то рік, чи два тому при незрозумілих обставинах". І все. Нема. Чергова культурна вирва. Скільки років іде мова про облік "рідних гробів", про перенесення в Україну праху героїв і геніїв української культури, про пантеон. Всіх, кому це потрібно, можна перерахувати на пальцях двох рук. Всім іншим, а особливо відповідним державним органам не до того, м'яко кажучи. І тому втрата за втратою.", - сповістив Вахтанг Кіпіані.

Юрій Клен, справжнє ім'я - Освальд-Еккард Бурґгардт, народився 4 жовтня 1891 року на Вінничині. Завершив середню освіту в Київській першій гімназії, звідки у 1911 році вступив на романо-германський відділ філологічного факультету київського Університету святого Володимира.

3 початком Першої світової війни Освальда Бургардта депортовано до Архангельської губернії (с. Мар'їна гора). Повернувшись до Києва у 1918 році, закінчив у 1920 році університет — і його прийнято до аспірантури при дослідному інституті УАН.

З 1931 року живе та працює в Німеччині, тісно співпрацює з поетами, що об'єднувались довкола "Вісника" Дмитра Донцова. 

У роки Другої світової війни служив за перекладача при штабі 17-ї армії. З 1943 р. працює викладачем в Українському вільному університеті в Празі, по закінченні війни — коротко професором слов'янської філології Інсбруцького університету.

З травня 1947 року і до смерті працював головним редактором літературного журналу "Літаври" (виходив у Зальцбурзі, Австрія). За життя поета світ побачило п'ять чисел журналу.

Помер Юрій Клен 30 жовтня 1947 року в німецькому Авґсбурзі.

 
Могила Юрія Клена в Авґсбурзі
Фото: Вахтанг Кіпіані

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.