АНОНС: Меморіалізація місць пам'яті Української революції: досвід Вінниці

У Києві 25 липня відбудеться лекція директора Музею Вінниці Олександра Федоришена "Меморіалізація місць пам'яті Української революції: досвід Вінниці"

Вінниця та її жителі мають давню традицію успішної боротьби як за право на самоврядність громади, так і за невід'ємне право на Незалежність, соборність та суверенність українських земель. Наріжний приклад – Українська революція 1917–1921 років.

Тоді на долю міста випала важлива місія державотворчого процесу – Вінниця де-факто тричі отримувала статус Тимчасової столиці УНР і ставала центром ухвалення важливих, а часом і доленосних рішень.

Під час заходу поговоримо про досвід Вінниці у відновленні й збереженні пам'яті про Першу Республіку та її Героїв: найменування вулиць, появу нових пам'ятників та меморіальних дошок, тематичні наукові виданння, проведення фестивалів військово-історичної реконструкції тощо.

Головний акцент лекції: історія віднайдення та дослідження Вінницького стрілецького цвинтаря вояків Галицької Армії та Армії УНР – потенційно одного із найбільших військових некрополів революційної доби на території України.

Тож, запрошуємо на чергову просвітницьку зустріч у межах циклу лекторіїв про памʼять та вшанування.

Лектор: Олександр Федоришен, історик, директор Музею Вінниці, засновник військово-історичного клубу "Лев і Архангел"

Організатори: Міністерство у справах ветеранів України, Національне військове меморіальне кладовище, Музей Вінниці та Національний музей Революції Гідності.

Де: простір Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану

Коли: 25 липня, 18:30

Вхід: вільний, реєстрація за посиланням 

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.