На Волині не підтримала перейменування вулиці на честь Ізидори Косач

У Колодяжному відмовилися перейменовувати вулицю на честь наймолодшої сестри Лесі Українки.

Про це повідомила кандидатка історичних наук, співробітниця інституту національної пам'яті Леся Бондарук.

"В області тривають громадські обговорення щодо іменних вулиць згідно з законами декомунізації та деколонізації.
І ось дуже неприємний сигнал. Лист із Колодяжненської сільської ради про те, що вони НЕ ПІДТРИМУЮТЬ перейменування вулиці Смірнова на вулицю Ізидори Косач. Я ніколи не думала, що місцева влада Колодяжного дійде до такої ганьби", - написала на своїй Фейсбук-сторінці Леся Бондарук.

Колодяжне – це місце дитинства та юності Лесі Українки. Нещодавно тут завершили реставрацію будинків, що належали родині Косачів.  Вони були відомі як "Білий і сірий будинки Косачів" і належали до літературно-меморіального музею Лесі Українки. День відкриття приурочили до 175-річчя від дня народження Олени Пчілки, матері письменниці.

Ізидори Косач - українська мемуаристка, перекладачка, агрономка, діячка ОУН. Член-кореспондентка Української вільної академії наук, почесна членкиня Союзу українок Америки. Пережила сталінські репресії, німецьку окупацію Києва під час Другої світової війни, після чого на еміграції зайнялась письменницькою діяльністю. Померла 12 квітня 1980 року в містечку Піскатавей, штат Нью-Джерсі. 

 

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.