На Волині не підтримала перейменування вулиці на честь Ізидори Косач

У Колодяжному відмовилися перейменовувати вулицю на честь наймолодшої сестри Лесі Українки.

Про це повідомила кандидатка історичних наук, співробітниця інституту національної пам'яті Леся Бондарук.

"В області тривають громадські обговорення щодо іменних вулиць згідно з законами декомунізації та деколонізації.
І ось дуже неприємний сигнал. Лист із Колодяжненської сільської ради про те, що вони НЕ ПІДТРИМУЮТЬ перейменування вулиці Смірнова на вулицю Ізидори Косач. Я ніколи не думала, що місцева влада Колодяжного дійде до такої ганьби", - написала на своїй Фейсбук-сторінці Леся Бондарук.

Колодяжне – це місце дитинства та юності Лесі Українки. Нещодавно тут завершили реставрацію будинків, що належали родині Косачів.  Вони були відомі як "Білий і сірий будинки Косачів" і належали до літературно-меморіального музею Лесі Українки. День відкриття приурочили до 175-річчя від дня народження Олени Пчілки, матері письменниці.

Ізидори Косач - українська мемуаристка, перекладачка, агрономка, діячка ОУН. Член-кореспондентка Української вільної академії наук, почесна членкиня Союзу українок Америки. Пережила сталінські репресії, німецьку окупацію Києва під час Другої світової війни, після чого на еміграції зайнялась письменницькою діяльністю. Померла 12 квітня 1980 року в містечку Піскатавей, штат Нью-Джерсі. 

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.