На Волині не підтримала перейменування вулиці на честь Ізидори Косач

У Колодяжному відмовилися перейменовувати вулицю на честь наймолодшої сестри Лесі Українки.

Про це повідомила кандидатка історичних наук, співробітниця інституту національної пам'яті Леся Бондарук.

"В області тривають громадські обговорення щодо іменних вулиць згідно з законами декомунізації та деколонізації.
І ось дуже неприємний сигнал. Лист із Колодяжненської сільської ради про те, що вони НЕ ПІДТРИМУЮТЬ перейменування вулиці Смірнова на вулицю Ізидори Косач. Я ніколи не думала, що місцева влада Колодяжного дійде до такої ганьби", - написала на своїй Фейсбук-сторінці Леся Бондарук.

Колодяжне – це місце дитинства та юності Лесі Українки. Нещодавно тут завершили реставрацію будинків, що належали родині Косачів.  Вони були відомі як "Білий і сірий будинки Косачів" і належали до літературно-меморіального музею Лесі Українки. День відкриття приурочили до 175-річчя від дня народження Олени Пчілки, матері письменниці.

Ізидори Косач - українська мемуаристка, перекладачка, агрономка, діячка ОУН. Член-кореспондентка Української вільної академії наук, почесна членкиня Союзу українок Америки. Пережила сталінські репресії, німецьку окупацію Києва під час Другої світової війни, після чого на еміграції зайнялась письменницькою діяльністю. Померла 12 квітня 1980 року в містечку Піскатавей, штат Нью-Джерсі. 

 

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.