У Полтаві демонтували сталінський танк

Танк сталінської армії СРСР у Полтаві демонтували і перемістили до музейного простору.

Про це сповістили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам'яті.

"У Полтаві цей "пам'ятник-танк" зброї імперії зла-СРСР з'явився завдяки ворожій діяльності інструктора Кремля Віктора Зубрицького. У часи правління кремлівського агента януковича танк сталінської армії СРСР коштом Зубрицького повністю відремонтували на заводі за 40 тисяч гривень", - зазначив представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

У вересні 2006 року бойову машину армії СРСР встановили на вул. Ковпака (тепер-Героїв ОУН) біля ТРЦ "Екватор", на честь реокупації Полтави.

 

Міністерство культури і інформаційної політики у межах виконання закону "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" вивело з переліку об'єктів культурної спадщини радянський танк Т-34 у мікрорайоні Браїлки неподалік ТРЦ "Екватор". Тож відповідно до рішення сесії Полтавської міськради танк сталінської армії СРСР демонтували і перемістили до музейного простору. 

"Виходячи з сучасної назви вулиці (Героїв ОУН) та європейського принципу єдиних символьних ансамблів вважаю за доречне продумати контекст пам'ятника Героям ОУН. Важливо, щоб меморіал Героям ОУН ніс у собі не лише узагальнений образ про ОУН, але й був персоніфікованим у вимірі Полтавщини. Тобто потрібно  увічнити тих Героїв ОУН, які народилися на Полтавщині та тих, чиї життя і боротьба за незалежність, пов'язані з Полтавським краєм", - запропонував Олег Пустовгар. 

 
Після демонтажу сталінського танка

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.