Вперше в Україні одну з вулиць назвали іменем Степана Хмари

У Червонограді на Львівщині одну з вулиць перейменували на честь політика і дисидента Степана Хмари.

Про це повідомила дружина Степана Хмари Роксолана.

"Вперше в Україні увіковічнили імʼя людини, яка стала легендою, і яка довго жила і працювала лікарем стоматологом в цьому місті. Звідтам його забрали до Сибірських концтаборів і звідтам потім, його було забрано і обрано (Львівський залізничний округ) до Верховної Ради ще УРСР, яку, по волі також і Степана Хмари, було перейменовано у Верховну Раду України", – написала Роксолана Хмара.

Народився Степан Хмара 12 жовтня 1937 року в селі Боб'ятин Червоноградського району Львівської області. У 1964 році закінчив Львівський державний медичний інститут. У 1972 році брав участь у випуску підпільного журналу "Український вісник" та займався поширенням самвидаву.

У 1980 році Степана Хмару арештували та засудили до 7 років позбавлення волі та 5 років заслання за статтею "антирадянська агітація та пропаганда". Вийшовов на волю у 1987-му, долучився до відтворення української Гельсінкської групи.

Навесні 1990 року Степана Хмару було обрано депутатом Верховної Ради України. Того ж року Степан Хмара разом із Левом Лук'яненком та Михайлом Горинем створили Українську республіканську партію. Восени 1990 року долучився до Революції на граніті – голодував разом із студентами на Майдані в Києві.

Тричі обирався народним депутатом Верховної Ради України І, ІІ та IV скликань. У 2006 році Степану Хмарі було присвоєно звання Героя України із врученням Ордена Держави "За визначні особисті заслуги у боротьбі за відродження незалежності української державності, відданість ідеалам свободи і демократії". Помер 21 лютого 2024 року у віці 86 років.

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.