IN MEMORIAM: Відійшов у вічність історик Тарас Гунчак

На 92 році життя відійшов у вічність українсько-американський історик і громадський діяч Тарас Гунчак.

Про це на своїй сторінці на Фейсбук написала літературознавиця Тамара Скрипка.

"Тарас Гунчак був не лише інтелектуалом та ерудититом, а й людиною високого громадського обов'язку. З його ініціятиви і при діяльній учaсті було створено Фонд допомоги Україні, курси з української мови, літератури, історії для вчителів та офіцерів України, журнал "Військо України", 14-томне видання "Тисяча років української суспільно-політичної думки". І це далеко неповний перелік справ, для здійснення яких Тарас Гунчак віддав свої здібності і сили. Він жив на благо і високу честь України", - йдеться у повідомленні.

Тарас Гунчак народився на Тернопільщині 13 березня 1932 року. Під час Другої світової війни був кур'єром ОУН. Коли йому було 12 років, батьки виїхали в еміграцію. З 1949 року — у США.

Ступінь бакалавра і магістра здобув у Фордгемському університеті (Нью-Йорк, США). У 1956—1958 роках служив у збройних силах США. Захистив докторат у Віденському університеті.

Від 1960 викладав в університеті штату Нью-Джерсі в Ратґерсі, одному з найстаріших університетів США та найбільшому вищому навчальному закладі штату Нью-Джерсі.

Активіст наукового та громадського життя української діаспори у США. Головний редактор, співредактор часопису "Сучасність" (1984—1996) та щоквартальника "The Ukrainian Quarterly" (з 2004 р.). Член редколегій багатьох журналів.

Сфера наукових інтересів — політична історія України, Росії, Польщі XIX—XX століть. Автор численних праць, присвячених історії українських державницьких і визвольних змагань, розвиткові української політичної думки, репресіям і голодоморові в Україні. Заснував у США фонди сприяння демократизації в Україні та допомоги дітям Чорнобиля. 

Заслужений діяч науки, культури, техніки, лавреат міжнародної премії ім. П. Орлика, кавалер ордена "За заслуги".

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.