АНОНС: Лекція Василя Павлова "Пам'ятати не можна забути"

3 липня відбудеться лекція воєнного історика Василя Павлова "Пам'ятати не можна забути. Календар української мілітарної пам'яті".

Важливо пам'ятати не лише події минулого, але й відзначати нові дати, які з'являються у календарі сьогодення. Зокрема події з війни, які створюють нових героїв і нові епізоди, які потребують нашого з вами вшанування.

Український мілітарний календар включає важливі дати, які відзначають героїзм, боротьбу, звитяги наших воїнів, а також, власне, нагадують про події, які назавжди закарбуються у нашій пам'яті. Назва "мілітарний" підкреслює значення військових аспектів в історії України та їхній вплив на формування національної ідентичності.

Йдеться про День захисника України, День українського добровольця, Дні звільнення міст від російської окупації, День пам'яті жертв політичних репресій та решту. Ці дати нагадують нам про важливі події та особистостей, які боролися за незалежність та свободу нашої держави.

Тож, запрошуємо на третю просвітницьку зустріч у межах циклу лекторіїв про памʼять та вшанування. Ми поговоримо про найважливіші дати в українській мілітарній історії, які формують нашу національну пам'ять та ідентичність. Зокрема про події, згадки та досягнення, які варто вшановувати і пам'ятати. Обговоримо також які моменти з історії нам краще залишити в минулому. Лекція допоможе краще зрозуміти, як історичні події впливають на сучасність і майбутнє України.

Василь Павлов, радник Міністра у справах ветеранів України, воєнний історик, голова ГО "Центр мілітарної історії".

Організатори: Міністерство у справах ветеранів України, Національне військове меморіальне кладовище та Національний музей Революції Гідності.

Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок, 2-й поверх).

Коли: 3 липня, 18:30

Вхід вільний, реєстрація за посиланням: https://forms.gle/6YpfGqUcmBJ9ocP78

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.