У Національному музеї історії України показали археологічні знахідки, які Естонія повернула Україні

18 липня у Національному музеї історії України відкрилася виставка «Від моря до моря. Merest mereni», що присвячена українсько-естонській дружбі.

Про це інформує Національний музей історії України.

На відкритті Надзвичайна та Повноважна Посол Естонської Республіки Аннелі Кольк від імені естонського народу  висловила захват мужністю українців, які захищають свою країну та свою ідентичність від російської агресії, та упевненість у перемозі України над окупантами. За її словами Естонія, як держава, та як суспільство, робить все можливе задля підтримки України.

За словами т. в. о. культури та інформаційної політики України Ростислава Карандєєва сама виставка "Від моря до моря. Merest mereni" і те що її експонати, які перебували в руках у контрабандистів, вдалося повернути Україні, є свідченням справжньої щирої та беззастережної дружби між Україною та Естонією. 

У 2016 році саме генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук, що на той момент працював у Швеції, зробив експертний висновок, який дозволив повернути до України славнозвісний "меч вікінга" кінця 10 – початку 11 ст. За його словами, цією виставкою музей прагне віддячити естонському народу за безмежну підтримку нашої боротьби проти російських окупантів. Деякі експонати, представлені на виставці, справді унікальні. Це зокрема коштовні речі хозарської культури, візантійські та європейські середньовічні монети. Таких експонатів просто немає у державних музеях.

Головні експонати виставки – 274 археологічні знахідки, які у травні цього року Естонія повернула Україні. Вони охоплюють тисячу років нашої історії: золоті та срібні прикраси скіфського та римського часів, середньовічні оздоблення упряжі хазарських вершників, монети візантійських імператорів і королів Північної Європи. Усі вони є музейними експонатами надзвичайно високого рівня, а монета короля Норвегії та Данії Маґнуса І Доброго (1024–1047), який з 1028 по 1035 рік виховувався при дворі Великого князя Київського Ярослава Мудрого та був всиновлений ним, не має аналогів у музейних зібраннях України.

Окрім того, тут представлено славнозвісний "меч вікінга", кінця 10 – початку 11 ст., який Естонія повернула ще 2016 р, так само відібравши його у контрабандистів.

Цією виставкою музей також прагне показати історичні, політичні, культурні та наукові зв'язки між нашими країнами. Перша праця найвідомішого дослідника стародавнього Києва – Миколи Закревського – побачила світ 1836 року саме в Естонії. Її можна побачити на виставці, як і низку українських літературних творів, перекладених естонською, і навпаки.

Тут також представлені ордени та відзнаки, якими нагороджували борців за незалежність Естонської Республіки у 1918–1940 роках, особисті речі Миколи Іліна – громадянина Естонії, який загинув 2020 року, захищаючи Україну.

Виставка в музеї працюватиме щодня, з 10:00 до 18:00.

Адреса Національного музею історії України: м. Київ, вулиця Володимирська, 2.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.