У Національному музеї історії України показали археологічні знахідки, які Естонія повернула Україні

18 липня у Національному музеї історії України відкрилася виставка «Від моря до моря. Merest mereni», що присвячена українсько-естонській дружбі.

Про це інформує Національний музей історії України.

На відкритті Надзвичайна та Повноважна Посол Естонської Республіки Аннелі Кольк від імені естонського народу  висловила захват мужністю українців, які захищають свою країну та свою ідентичність від російської агресії, та упевненість у перемозі України над окупантами. За її словами Естонія, як держава, та як суспільство, робить все можливе задля підтримки України.

За словами т. в. о. культури та інформаційної політики України Ростислава Карандєєва сама виставка "Від моря до моря. Merest mereni" і те що її експонати, які перебували в руках у контрабандистів, вдалося повернути Україні, є свідченням справжньої щирої та беззастережної дружби між Україною та Естонією. 

У 2016 році саме генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук, що на той момент працював у Швеції, зробив експертний висновок, який дозволив повернути до України славнозвісний "меч вікінга" кінця 10 – початку 11 ст. За його словами, цією виставкою музей прагне віддячити естонському народу за безмежну підтримку нашої боротьби проти російських окупантів. Деякі експонати, представлені на виставці, справді унікальні. Це зокрема коштовні речі хозарської культури, візантійські та європейські середньовічні монети. Таких експонатів просто немає у державних музеях.

Головні експонати виставки – 274 археологічні знахідки, які у травні цього року Естонія повернула Україні. Вони охоплюють тисячу років нашої історії: золоті та срібні прикраси скіфського та римського часів, середньовічні оздоблення упряжі хазарських вершників, монети візантійських імператорів і королів Північної Європи. Усі вони є музейними експонатами надзвичайно високого рівня, а монета короля Норвегії та Данії Маґнуса І Доброго (1024–1047), який з 1028 по 1035 рік виховувався при дворі Великого князя Київського Ярослава Мудрого та був всиновлений ним, не має аналогів у музейних зібраннях України.

Окрім того, тут представлено славнозвісний "меч вікінга", кінця 10 – початку 11 ст., який Естонія повернула ще 2016 р, так само відібравши його у контрабандистів.

Цією виставкою музей також прагне показати історичні, політичні, культурні та наукові зв'язки між нашими країнами. Перша праця найвідомішого дослідника стародавнього Києва – Миколи Закревського – побачила світ 1836 року саме в Естонії. Її можна побачити на виставці, як і низку українських літературних творів, перекладених естонською, і навпаки.

Тут також представлені ордени та відзнаки, якими нагороджували борців за незалежність Естонської Республіки у 1918–1940 роках, особисті речі Миколи Іліна – громадянина Естонії, який загинув 2020 року, захищаючи Україну.

Виставка в музеї працюватиме щодня, з 10:00 до 18:00.

Адреса Національного музею історії України: м. Київ, вулиця Володимирська, 2.

 

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.