АНОНС: Виставка світлин Богдана Гладуна "Дем’янів Лаз. Непокаране зло"

18 липня у Львівському палаці мистецтв відбудеться відкриття виставки світлин Богдана Гладуна "Дем’янів Лаз. Непокаране зло".

Про це повідомляє Львівський фотомузей.

Подія організована у співпраці Українського Фотографічного Товариства (УФОТО), Львівського Фотомузею та Львівського палацу мистецтв.

Спеціальний гість Ярослав Коретчук – директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім.С.Бандери.

Липень 1941року став для Галичини місяцем жаху, потрясінь і жалоби. Втікаюча совєтська влада без суду з безпрецедентною жорстокістю розправлялася зі всіма, хто знаходився в ув'язнені або під слідством. Розбивши тюремні брами люди побачили жахливі картини – понівечені тіла, багато з яких не можна було опізнати.

За тиждень від початку війни було розстріляно близько 24 тис. осіб. Протягом липня у Львові, Самборі, Золочеві, Дубно, Дрогобичі в цілому в 22 містах Галичини відбувались розшуки, опізнання і поховання жертв.

Для Івано-Франківська поховання жертв відтермінувалось на 48 років. Чекісти встигли вивезти ув'язнених з тюрми в урочище Дем'янів Лаз і розстріляти іх там, закопавши у ямах. В 1989 р з ініціативи Народного Руху, Українсько Гельсінської Спілки почалися пошуки захоронень. Точного місця ніхто не знав і тому тільки на 14 ямі вдалось натрапили на людські останки.

Свідком і учасником цих подій був Богдан Гладун, син репресованого. Все що відбувалося він фіксував на фотоплівки, які зберіг до тепер і на матеріалах яких зроблена експозиція. Ці фотосвідченя дають розуміння чому в 2022 році все знову повторилось в Бучі, Гостомелі, Ірпіні, Бородянці, і що непокаране зло повертається знову.

Коли: 18 липня, 18:00

Де: Львівський палац мистецтв (вул. М.Коперника, 17) 

 

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.