АНОНС: Виставка світлин Богдана Гладуна "Дем’янів Лаз. Непокаране зло"

18 липня у Львівському палаці мистецтв відбудеться відкриття виставки світлин Богдана Гладуна "Дем’янів Лаз. Непокаране зло".

Про це повідомляє Львівський фотомузей.

Подія організована у співпраці Українського Фотографічного Товариства (УФОТО), Львівського Фотомузею та Львівського палацу мистецтв.

Спеціальний гість Ярослав Коретчук – директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім.С.Бандери.

Липень 1941року став для Галичини місяцем жаху, потрясінь і жалоби. Втікаюча совєтська влада без суду з безпрецедентною жорстокістю розправлялася зі всіма, хто знаходився в ув'язнені або під слідством. Розбивши тюремні брами люди побачили жахливі картини – понівечені тіла, багато з яких не можна було опізнати.

За тиждень від початку війни було розстріляно близько 24 тис. осіб. Протягом липня у Львові, Самборі, Золочеві, Дубно, Дрогобичі в цілому в 22 містах Галичини відбувались розшуки, опізнання і поховання жертв.

Для Івано-Франківська поховання жертв відтермінувалось на 48 років. Чекісти встигли вивезти ув'язнених з тюрми в урочище Дем'янів Лаз і розстріляти іх там, закопавши у ямах. В 1989 р з ініціативи Народного Руху, Українсько Гельсінської Спілки почалися пошуки захоронень. Точного місця ніхто не знав і тому тільки на 14 ямі вдалось натрапили на людські останки.

Свідком і учасником цих подій був Богдан Гладун, син репресованого. Все що відбувалося він фіксував на фотоплівки, які зберіг до тепер і на матеріалах яких зроблена експозиція. Ці фотосвідченя дають розуміння чому в 2022 році все знову повторилось в Бучі, Гостомелі, Ірпіні, Бородянці, і що непокаране зло повертається знову.

Коли: 18 липня, 18:00

Де: Львівський палац мистецтв (вул. М.Коперника, 17) 

 

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.