у Львові перепоховають прах одного з останніх командирів УПА Євгена Штендери

13 липня на Личаківському кладовищі у Львові перепоховають останки сотника УПА Євгена Штендери, який помер 22 серпня 2022 року в Канаді.

Про це повідомили в пресслужбі Львівської міської ради.

"Євген Штендера був командиром середньої ланки в ОУН-УПА. Воював у лавах Організації Українських націоналістів, був офіцером в Українській Повстанській армії, працював журналістом. Будучи в еміграції в Канаді, заснував багатотомне видання Літопису УПА і був відповідальним редактором до 2000 року", — розповів кандидат історичних наук, президент фонду "Літопис УПА" Микола Посівнив.

Чин похорону розпочнеться о 10:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Поховають прах Євгена Штендери та його доньки Софії у родинному гробівці на Личаківському кладовищі (поле №43).

З нагоди перепоховання Євгена Штендери 14 липня о 14:00 в Палаці Мистецтв (вул. Коперника 17) відбудеться показ документального фільму "Рубіж. Грубешівська операція". Цей фільм присвячений спільній польсько-українській атаці на підконтрольне комуністам польське місто Грубешів. Фільм зняли за спогадами Євгена Штендери.

Євген Штендер народився 2 січня 1924 року в селі Волиця-Барилова на Львівщині. Навчався у львівській українській гімназії, згодом у Радехові та Сокалі. У 1940 році став членом Юнацтва ОУН.

З весни 1943 року боровся в лавах УПА на Волині, де проходив військові вишколи. Був військовим референтом у Радехівському повіті, надрайоновим Любачівського (Польща) надрайону, провідником Третьої (ІІІ) округи ОУН (Холмщина і Підляшшя). Був також командиром рейду УПА в Східну Пруссію (зима 1948 року).

У 1956 році емігрував з Німеччини до Канади. На посаді відповідального редактора видавництва "Літопис УПА"працював 25 років (з 1975 до 2000 року). 

У 2010 році Президент України Віктор Ющенко нагородив Євгена Штендеру Хрестом Івана Мазепи — за значний внесок у відродження національної, культурно-мистецької, духовної, архітектурної, військово-історичної спадщини, заслуги у державотворчій, дипломатичній, гуманістичній, науковій, просвітницькій та благодійній діяльності.

Євген Штендера помер у Канаді 23 серпня 2022 року, на 99 році життя.

 
Євген Штендера
Фото Вахтанга Кіпіані

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.