На Афоні виявили дарчий напис письменника XVI ст. Василя Сурозького святому Івану Вишенському

Досліджуючи маргіналії в українських стародруках XVI - XVII ст., які зберігаються в монастирських книгозбірнях на Святій Горі Афон, українські науковці натрапили на оригінальний автограф українського духовно-культурного діяча з Острозького інтелектуального гуртка, упорядника низки видань Острозької друкарні, соратника князя Костянтини Василя Острозького, духовного письменника та теолога Василя Суразького-Малюшицького.

Про це директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило написав на своїй сторінці у Фейсбук.

"Унікальний автограф виявлений на Острозькому виданні 1595 р., упорядником якого був особисто Василь Суразький. Це дарчий напис письменника для іншого відомого українського духовно-культурного діяча та подвижника св. Івана Вишенського", - написав Шумило.

За його словами, це ще один слід, який підтверджує перебування Івана Вишенського на Афоні.

"Цей дарчий напис засвідчує, що Василь Суразький та Іван Вишенський були давно і близько знайомі та підтримували між собою близькі контакти навіть після того, як Іван Вишенський став затворником на Святій Горі Афон", - зазначив дослідник.

Свого часу Агатангел Кримський доволі жорстко розкритикував Івана Франка за те, що той висловив припущення, що Іван Вишенський та Василь Суразький були близькими друзями. За це Івана Франка було публічно піддано нищівній критиці та обвинувачено у "безпідставних вигадках" та "спекуляціях". Але тепер, завдяки цій унікальній знахідці, підтверджено правдивість гіпотези Івана Франка та безпідставність критики з боку його опонентів.

Нагадаємо, на Святій Горі Афон українські науковці розпочали проект з дослідження та підготовки до видання унікального рукопису XVII - XVIIІ століть, де зафіксовані українські гетьмани та козацька старшина, які щедро жертвували на афонські монастирі. Наукова експедиція на Святу Гору Афон стала можливою завдяки підтримці The British Academy та University of Exeter

 
На фото острозьке видання 1595 р. з оригінальним автографом Василя Суразького Івану Вишенському

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.