АНОНС: Презентація книжки-перфоменс "Хліб, який їдять після смерті"

12 липня, до Дня української державності, Музей Голодомору та Креативна агенція "АРТІЛЬ" запрошує на унікальну мистецьку подію під назвою "Хліб, який їдять після смерті".

Про це інформує Музей Голодомору.

Подія організована з метою вшанування пам'яті жертв геноцидів проти українського народу – Голодомору та російсько-української війни, які мають спільний початок – бажання ворогів знищити українську ідентичність.

У програмі заходу:

- Презентація книги "За Божим духом. Поминальний хліб. Хліб, який їдять після смерті" - до книги увійшли експедиційний та етнографічний матеріал, вірші авторки Ірини Рачковської, написані в період російської агресії проти України (2022-2023 рр.), а також світлини поминально-обрядового хліба фотохудожниці Ольги Герасимчук.

Книга вийшла у видавництві "Креативна агенція "АРТІЛЬ" за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України за результатом відкритого мистецького конкурсу "Книга для зміцнення національної єдності".

- Відкриття виставки "Хліб, який їдять після смерті" - експозиція восьми видів поминального хліба як символу життя, ритуальної жертви та духовної традиції вшанування померлих.

- Літературно-мистецький перформанс-реквієм за участю матерів та дружин загиблих захисників України, а також виконавців традиційного співу та музики Андрія Ляшука, Юрія та Алли Ковальчуків, Людмили Вострікової. Авторство та режисура перформансу належать Ірині Рачковській.

- Передача до Національного музею Голодомору-геноциду особистої бібліотеки Володимира Василенка (16 січня 1937 — 9 жовтня 2023) - видатного українського юриста-міжнародника, заслуженого юриста України, Надзвичайного і Повноважного Посла України, представника України в Раді ООН із прав людини, судді Міжнародного кримінального трибуналу з колишньої Югославії, доктора юридичних наук, професора.

Понад 500 видань українських та світових видавництв, а також унікальних документів з міжнародного права, питань Голодомору та геноциду, лінгвоциду та етноциду українського народу. За підртимки народної депутатки Верховної Ради України Лесі Василенко та Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів.

Коли: 12 липня, початок о 16:00

Де: Національний музей Голодомору-геноциду, м. Київ, вул. Лаврська,3

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.