В Одеському археологічному музеї відкриють виставку присвячену острову Зміїний

Виставка відкриється в Одеському археологічному музеї Національної академії наук України (ОАМ НАН) 28 липня. Це перший проєкт для наукового закладу з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Про це інформує Українська Служба Інформації.

На початку липня у музеї погасили марку "Зміїний: острів, що боронять боги", яку створили музейники разом з Укрпоштою в рамках майбутнього однойменного виставкового проєкту.

"Наш музей давно пов'язаний зі Зміїним: ми проводили тут численні експедиції та навіть перші в Україні підводні розкопки. У наборі з 8 марок ви знайдете унікальні зображення античних артефактів, знайдених на острові. Ці знахідки допомагають краще зрозуміти життя і культуру давніх народів, що населяли південь України", – повідомили у Національній академії наук України.

Відвідувачі зможуть побачити артефакти, знайдені на Зміїному, не тільки на марках, а й наживо в залі музею.

"Це наш перший проєкт з початку повномасштабного вторгнення — ми дуже скучили та незабаром розкажемо більше!" – наголосили в ОАМ.

Проєкт відбувається за підтримки Фонду "Партнерство за сильну Україну", який фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції, та за менторства Одеського національного художнього музею.

 

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.