В Одеському археологічному музеї відкриють виставку присвячену острову Зміїний

Виставка відкриється в Одеському археологічному музеї Національної академії наук України (ОАМ НАН) 28 липня. Це перший проєкт для наукового закладу з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Про це інформує Українська Служба Інформації.

На початку липня у музеї погасили марку "Зміїний: острів, що боронять боги", яку створили музейники разом з Укрпоштою в рамках майбутнього однойменного виставкового проєкту.

"Наш музей давно пов'язаний зі Зміїним: ми проводили тут численні експедиції та навіть перші в Україні підводні розкопки. У наборі з 8 марок ви знайдете унікальні зображення античних артефактів, знайдених на острові. Ці знахідки допомагають краще зрозуміти життя і культуру давніх народів, що населяли південь України", – повідомили у Національній академії наук України.

Відвідувачі зможуть побачити артефакти, знайдені на Зміїному, не тільки на марках, а й наживо в залі музею.

"Це наш перший проєкт з початку повномасштабного вторгнення — ми дуже скучили та незабаром розкажемо більше!" – наголосили в ОАМ.

Проєкт відбувається за підтримки Фонду "Партнерство за сильну Україну", який фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції, та за менторства Одеського національного художнього музею.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.