IN MEMORIAM: Помер Микола Ворон, який зібрав одну з найбільших українських бібліотек у Канаді

У Канаді відійшов у засвіти Микола Ворон, який понад півстоліття очолював бібліотеку і архів при Культурному центрі Св. Володимира.

Про це повідомили на Фейсбук сторінці Mykola Woron Library & Archives at St. Vladimir's Ukrainian Cultural Centre

"Ділимося сумною вісткою, що сьогодні вранці, на 99-ому році життя, упокоївся наш засновник і довголітній бібліотекар, пан Микола Ворон. Пан Ворон дуже багато часу присвятив своїй "дитині" - і тому сьогодні маємо надзвичайну скарбницю книжок та інших матеріалів, за що ми йому дуже вдячні. Висловлюємо своє найщиріше співчуття родині пана Ворона за їхню втрату і сумуємо з ними цілою громадою. Вічна і Світла Йому Пам'ять!" - йдеться у повідомленні.

Микола Ворон народився 10 грудня 1924 року в селі Жолобок, що на Холмщині. Коли Холмщину окупували німці, неповнолітній Микола опинився в селі Кляйн Аусгайм, у родині німця Карла Багера. У Німеччині він отримував газети з Кракова — "Холмську землю" і "Українські вісті", а від 1941-го року належав до Українського національного об'єднання.

Із полтавчанкою Параскою Керекелицею у жовтні 1945-го у таборі для переміщених осіб в Офенбах Микола Ворон взяв шлюб в Українській Автокефальній Церкві. Згодом уже із сином переїхали у Канаду за контрактом на вирощування цукрових буряків, осіли у Калгарі, де стали членами української православної громади.

Від середини 1950-х років Микола Ворон працював на залізниці, а у вільний від основної праці час із власної ініціативи, власним коштом і на скромні внески членів громади творив українську бібліотеку й архів. 

Від початку 1990-х дублікати рідкісних видань української діаспори з різних країн світу регулярно поповнювали бібліотеки в Україні. Адресати отримували не лише пакунки з літературою, а й фінансову допомогу на видавничі проєкти. Українська бібліотека імені Миколи Ворона вважається однією із найбільших за океаном. 

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.