IN MEMORIAM: Помер Микола Ворон, який зібрав одну з найбільших українських бібліотек у Канаді

У Канаді відійшов у засвіти Микола Ворон, який понад півстоліття очолював бібліотеку і архів при Культурному центрі Св. Володимира.

Про це повідомили на Фейсбук сторінці Mykola Woron Library & Archives at St. Vladimir's Ukrainian Cultural Centre

"Ділимося сумною вісткою, що сьогодні вранці, на 99-ому році життя, упокоївся наш засновник і довголітній бібліотекар, пан Микола Ворон. Пан Ворон дуже багато часу присвятив своїй "дитині" - і тому сьогодні маємо надзвичайну скарбницю книжок та інших матеріалів, за що ми йому дуже вдячні. Висловлюємо своє найщиріше співчуття родині пана Ворона за їхню втрату і сумуємо з ними цілою громадою. Вічна і Світла Йому Пам'ять!" - йдеться у повідомленні.

Микола Ворон народився 10 грудня 1924 року в селі Жолобок, що на Холмщині. Коли Холмщину окупували німці, неповнолітній Микола опинився в селі Кляйн Аусгайм, у родині німця Карла Багера. У Німеччині він отримував газети з Кракова — "Холмську землю" і "Українські вісті", а від 1941-го року належав до Українського національного об'єднання.

Із полтавчанкою Параскою Керекелицею у жовтні 1945-го у таборі для переміщених осіб в Офенбах Микола Ворон взяв шлюб в Українській Автокефальній Церкві. Згодом уже із сином переїхали у Канаду за контрактом на вирощування цукрових буряків, осіли у Калгарі, де стали членами української православної громади.

Від середини 1950-х років Микола Ворон працював на залізниці, а у вільний від основної праці час із власної ініціативи, власним коштом і на скромні внески членів громади творив українську бібліотеку й архів. 

Від початку 1990-х дублікати рідкісних видань української діаспори з різних країн світу регулярно поповнювали бібліотеки в Україні. Адресати отримували не лише пакунки з літературою, а й фінансову допомогу на видавничі проєкти. Українська бібліотека імені Миколи Ворона вважається однією із найбільших за океаном. 

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.