У книгарні на Хрещатику створили куток памʼяті Ірини Цибух

У книгарні "Сенс на Хрещатику" створили куточок пам’яті доброволиці медичного батальйону "Госпітальєри" Ірини Цибух.

Про це повідомляють в Instagram книгарні.

Ініціатива створення цього куточка належить читачам книгарні та була погоджена з родиною Ірини Цибух. У цьому куточку зібрано добірку книг, які Ірина Цибух, відома як "Чека", рекомендувала прочитати українцям. 

До списку увійшли такі книги:

  • "Ідентичність" (Френсіс Фукуяма)
  • "Короткий курс історії України" (Олександр Палій)
  • "Подолати минуле" (Ярослав Грицак)
  • "Холодний Яр" (Юрій Горліс-Горський)
  • "Україна. Історії з грифом секретно" (Володимир В'ятрович)
  • "УПА. Історія нескорених" (Володимир В'ятрович, Ігор Дерев'яний, Руслан Забілий, Петро Содоль) 
  • "Як нагодувати диктатора" (Вітольд Швабловський)
  • "Кафе "Європа". Повернення. Як пережити комунізм" (Славенка Дракуліч)
  • "Політичний порядок і політичний занепад" (Френсіс Фукуяма)
  • "Шлях до несвободи. Росія, Європа, Америка" (Тімоті Снайдер)
  • "Тигролови" (Іван Багряний)
  • "Земля" (Ольга Кобилянська)
  • "Марія" (Улас Самчук)
  • "Україна в огні" (Олександр Довженко)
  • "Арабески. Антологія української малої прози 1 пол. ст."
  • усі книги з техніки бою і тотального опору майора Ганс фон Даха
  • журнал "Локальна історія"

Ірина Цибух була громадською діячкою, журналісткою. Загинула під час ротації на Харківському напрямку 29 травня. 

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.