У книгарні на Хрещатику створили куток памʼяті Ірини Цибух

У книгарні "Сенс на Хрещатику" створили куточок пам’яті доброволиці медичного батальйону "Госпітальєри" Ірини Цибух.

Про це повідомляють в Instagram книгарні.

Ініціатива створення цього куточка належить читачам книгарні та була погоджена з родиною Ірини Цибух. У цьому куточку зібрано добірку книг, які Ірина Цибух, відома як "Чека", рекомендувала прочитати українцям. 

До списку увійшли такі книги:

  • "Ідентичність" (Френсіс Фукуяма)
  • "Короткий курс історії України" (Олександр Палій)
  • "Подолати минуле" (Ярослав Грицак)
  • "Холодний Яр" (Юрій Горліс-Горський)
  • "Україна. Історії з грифом секретно" (Володимир В'ятрович)
  • "УПА. Історія нескорених" (Володимир В'ятрович, Ігор Дерев'яний, Руслан Забілий, Петро Содоль) 
  • "Як нагодувати диктатора" (Вітольд Швабловський)
  • "Кафе "Європа". Повернення. Як пережити комунізм" (Славенка Дракуліч)
  • "Політичний порядок і політичний занепад" (Френсіс Фукуяма)
  • "Шлях до несвободи. Росія, Європа, Америка" (Тімоті Снайдер)
  • "Тигролови" (Іван Багряний)
  • "Земля" (Ольга Кобилянська)
  • "Марія" (Улас Самчук)
  • "Україна в огні" (Олександр Довженко)
  • "Арабески. Антологія української малої прози 1 пол. ст."
  • усі книги з техніки бою і тотального опору майора Ганс фон Даха
  • журнал "Локальна історія"

Ірина Цибух була громадською діячкою, журналісткою. Загинула під час ротації на Харківському напрямку 29 травня. 

 

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.