На Prozorro оголосили тендер на послуги зі створення сайту для Національного військового меморіального кладовища

Сайт слугуватиме майданчиком, де зберігатиметься тисячі історій Захисників і Захисниць, щоб вшанувати їхню пам'ять.

Про це йдеться на сайті Міністерства у справах ветеранів.

Сайт потрібен для спрощення ряду процедур. Зокрема, родини або представники загиблих (померлих) військовослужбовців повинні мати змогу самостійно подати заявку на поховання, а також обрати та зареєструвати час і дату поховання на НВМК. Така опція стане доступною на сайті після введення в експлуатацію першої черги Національне військове меморіальне кладовище.

На сайті зберігатиметься інформація про загиблих воїнів, історії, медіафайли. У доступі будуть інтерактивні мапи поховань із відомостями про загиблих. Розміщені на сайті матеріали носитимуть й інформаційно-просвітницький характер: там можна буде завантажити методичні, освітні матеріали, інструкції, ознайомитися з рекомендаціями зі вшанування для регіонів. Також буде змога отримати роз'яснення щодо військового поховального ритуалу, порядку перепоховань та заходів пов'язаних зі збереженням і вшануванням пам'яті Захисників та Захисниць.

Національному військовому меморіальному кладовищу потрібен не просто зручний, інклюзивний та доступний сайт. Це має бути майданчик, де зберігатиметься тисячі історій Захисників і Захисниць, де можна буде знайти інформацію про побратимів чи рідних та вшанувати їхню пам'ять.

Детальна інформація стосовно предмету закупівлі, вимог зазначено в тендерній документації, яка додається до закупівлі на Prozorro. Для подачі пропозиції ви можете скористатися одним з авторизованих електронних майданчиків.

 

Юрій Шевельов. Що не увійшло і не могло увійти до книги спогадів?

Спогади Юрія Шевельова із назвою "Я – мене – мені… (і довкруги)", оприлюднені на початку 2000-х років, пролили світло на досі невідомі сторінки життя і діяльності видатного філолога, славіста-мовознавця, професора низки престижних університетів світу, багаторічного президента Української вільної академії наук. Шевельов не випадково обрав таку багатозначну назву. Вона цілком підійшла б і для назви справи агентурної розробки, яку завели на нього в мгб урср. Хіба що у трішки зміненому вигляді – "Він – його – йому… (і довкруги)". Натомість справі дали назву "Шевченко".

Національний Пантеон. Світовий досвід

Про потребу в національному українському пантеоні заговорили ще у 2000-х роках, його розглядали як місце перепоховання видатних українців, могили яких за межами України. Сучасна російсько-українська війна знову активізувала проблему. Розглянемо яким є світовий досвід національних пантеонів.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.