АНОНС: "Дохристиянські вірування України"

6 червня в Національному музеї історії України відкриється виставка "Дохристиянські вірування України".

Про це інформує Національний музей історії України.

Мета виставки - показати розмаїття уявлень та ідей, що існували у давніх мешканців території України від кам'яної доби й до утвердження християнства.

Виставка розповідає про зародження релігійних вірувань; обряди та ідеї пов'язані зокрема з життям людини (народження, одруження, смерть), її житлом; про давні сакральні місця і їх шанування; про те, якими люди уявляли собі давніх божеств, служителів культу; про уявлення наших пращурів про світобудову і про місце людини у Всесвіті.

На виставці представлено понад 500 оригінальних експонатів з колекції Національного музею історії України. Це, зокрема орнаментована лопатка мамонта, трипільські статуетки та біноклеподібні посудини, скіфське бронзове навершя з фігуркою Папая та намиста знатної скіф'янки з Мелітопольського кургану, глек-"календар" черняхівської культури, прекрасні взірці античного посуду з Піщаного та багато інших вражаючих археологічних пам'яток.

Відкриття виставки приурочене до Національного дня Швеції, завдяки благодійним внескам якої проєкт став можливим.

Урочисте відкриття відбудеться 6 червня о 16:00. Виставка працюватиме до кінця 2024 року (з можливістю продовження).

 

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.