Пропозиції щодо відновлення Музею Шухевича у Львові подали 7 учасників

Завершилась подача проектів в рамках архітектурного конкурсу щодо відновлення музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, який на початку року знищив ворожий дрон.

Про це повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.

"Свої пропозиції відновлення подали 7 учасників. Переможця визначить кваліфіковане журі у складі архітекторів, науковців, музейників, представників міської та обласної ради. Також голос матиме дорадча рада за участі доньки Романа Шухевича", - написав Андрій Садовий.

Результати конкурсу оголосять до кінця червня.

Нагадаємо, у ніч на 1 січня 2024 року Росія атакувала Львівщину шахедами. Внаслідок влучання в музеї Шухевича в мікрорайоні Білогорща у Львові виникла пожежа, будівля повністю зруйнована.

 

Юрій Шевельов. Що не увійшло і не могло увійти до книги спогадів?

Спогади Юрія Шевельова із назвою "Я – мене – мені… (і довкруги)", оприлюднені на початку 2000-х років, пролили світло на досі невідомі сторінки життя і діяльності видатного філолога, славіста-мовознавця, професора низки престижних університетів світу, багаторічного президента Української вільної академії наук. Шевельов не випадково обрав таку багатозначну назву. Вона цілком підійшла б і для назви справи агентурної розробки, яку завели на нього в мгб урср. Хіба що у трішки зміненому вигляді – "Він – його – йому… (і довкруги)". Натомість справі дали назву "Шевченко".

Національний Пантеон. Світовий досвід

Про потребу в національному українському пантеоні заговорили ще у 2000-х роках, його розглядали як місце перепоховання видатних українців, могили яких за межами України. Сучасна російсько-українська війна знову активізувала проблему. Розглянемо яким є світовий досвід національних пантеонів.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.