АНОНС: Лекція Тараса Гончарука "Їм немає меморіальних дошок в Одесі: діячі УНР 1917-1921 рр."

6 червня відбудеться онлайн-лекція історика Тараса Гончарука "Їм немає меморіальних дошок в Одесі: діячі УНР 1917-1921 рр.".

По це повідомляє Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. М.Грушевського.

Українська національна революція 1917-1921 рр. є одним із ключових моментів в історії нашої держави. Проте, у масовій свідомості наших співвітчизників до сьогодні відсутні образи учасників тих подій, окрім двох випадків. Коли мова йде про комуністичні персональні символи, що останнім часом успішно втрачається, або про лідерів Центральної Ради, Гетьманату, Директорії та меншою мірою ЗУНР.

Водночас, визначаючи місце Одеси в Українській революції 1917-1921 рр., варто згадати, що одеські українські діячі долучилися до революційних, державотворчих, культурно-освітніх, а в глибшому розумінні націєтворчих процесів.

При цьому, існує вражаючий дисонанс між внеском українських провідників в історію Одеси як органічної частини Української незалежної держави та сьогоднішнім станом пошанування цих діячів.

В Одесі вочевидь бракує меморіальних дощок, назв вулиць, памʼятників, які б нагадували суспільству про видатних земляків. Про це і поговоримо разом з істориком, професором Тарасом Гончаруком.

Коли: 6 червня о 15:00.

Приєднатися онлайн до Zoom конференції за посиланням

Ідентифікатор конференції: 756 6917 1208

Код доступу: 1111

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.