В Одесі відкрили Музей геноциду

Одеський центр дослідження Голокосту відкрив музей геноциду "Територія пам’яті".

Про це повідомляє Одеська обласна рада.

Робота над облаштуванням музею тривала впродовж дев'яти місяців. Тут зібрали інформацію історію геноцидів — Голокост, геноцид вірмен, ромів, депортацію кримських татар та інших. Команда закладу робила авторські стенди та збирала експонати, серед яких фотографії, речі людей, які зазнали геноциду. 

"Ми хочемо показати, що відбувається з суспільством, коли люди припиняють боротися і, навіть, помічати зло та насильство, про те, що геноцид – це найтяжчий злочин проти людства. Особливу увагу ми приділили темі відповідальності за геноцид, яка передбачена міжнародним правом", – розповів голова правління центру дослідження голокосту Павло Козленко.

Майже на кожному стенді є планшети, на яких можна подивитись відео по тему. Також в експозиції є макети, які реалістично відтворюють події. За словами посла з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Антона Кориневича, це перший такий музей в Україні.

"І в багатьох інших державах таких музеїв не існує, які розглядають питання геноциду не лише в контексті знищення одного народу/національної групи, а показують історію геноцидів, показують, що така поведінка є неприпустимою і що це є найтяжчий серед злочинів", — зазначив Антон Кориневич.

 

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.