В Одесі відкрили Музей геноциду

Одеський центр дослідження Голокосту відкрив музей геноциду "Територія пам’яті".

Про це повідомляє Одеська обласна рада.

Робота над облаштуванням музею тривала впродовж дев'яти місяців. Тут зібрали інформацію історію геноцидів — Голокост, геноцид вірмен, ромів, депортацію кримських татар та інших. Команда закладу робила авторські стенди та збирала експонати, серед яких фотографії, речі людей, які зазнали геноциду. 

"Ми хочемо показати, що відбувається з суспільством, коли люди припиняють боротися і, навіть, помічати зло та насильство, про те, що геноцид – це найтяжчий злочин проти людства. Особливу увагу ми приділили темі відповідальності за геноцид, яка передбачена міжнародним правом", – розповів голова правління центру дослідження голокосту Павло Козленко.

Майже на кожному стенді є планшети, на яких можна подивитись відео по тему. Також в експозиції є макети, які реалістично відтворюють події. За словами посла з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Антона Кориневича, це перший такий музей в Україні.

"І в багатьох інших державах таких музеїв не існує, які розглядають питання геноциду не лише в контексті знищення одного народу/національної групи, а показують історію геноцидів, показують, що така поведінка є неприпустимою і що це є найтяжчий серед злочинів", — зазначив Антон Кориневич.

 

Година папуги. Ґеббельсівська пропаганда

«А якщо Ґеббельс за всім тим стоїть, за катинським вбивством?! Бо то був такий момент, коли всі думали: може, це німці зробили? Але в короткому часі зорієнтувалися, що німці не брешуть. Цього разу вони кажуть правду».

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР