АНОНС: Цикл зустрічей-обговорень "Дисиденти. Історія у фотоспогадах"

В рамках виставки "Боротьба за незалежність. Творці. Епізоди" в музеї відбудеться цикл зустрічей-обговорень на тему "Дисиденти. Історія у фотоспогадах".

Про це інформує Національний музей історії України.

Особисті історії борців за незалежність України в другій половині ХХ століття – В'ячеслава Чорновола, Алли Горської, Олеся Шевченка та Василя Стуса дізнаємося крізь призму фотографій, спогадів членів їхніх родин і розповідей безпосередніх учасників подій 1960-1990-х рр.

У завершальний день заходів відбудеться зустріч з автором книги "Бунт проти імперії. Українські шістдесятники" істориком та культурологом Радомиром Мокриком.

2 червня – Дисиденти. Історія у фотоспогадах. В'ячеслав Чорновіл. Зустріч з сестрою політика Валентиною Чорновіл.

9 червня – Алла Горська – душа українського шістдесятництва. Зустріч з онукою художниці Оленою Зарецькою.

16 червня – Зустріч з українським політичним діячем, дисидентом Олесем Шевченком.

23 червня – Василь Стус. Борець за незалежність України. Зустріч з сестрою поета Марією Стус.

30 червня – Зустріч з істориком і культурологом, автором книги "Бунт проти імперії. Українські шістдесятники" Радомиром Мокриком.

 

Юрій Шевельов. Що не увійшло і не могло увійти до книги спогадів?

Спогади Юрія Шевельова із назвою "Я – мене – мені… (і довкруги)", оприлюднені на початку 2000-х років, пролили світло на досі невідомі сторінки життя і діяльності видатного філолога, славіста-мовознавця, професора низки престижних університетів світу, багаторічного президента Української вільної академії наук. Шевельов не випадково обрав таку багатозначну назву. Вона цілком підійшла б і для назви справи агентурної розробки, яку завели на нього в мгб урср. Хіба що у трішки зміненому вигляді – "Він – його – йому… (і довкруги)". Натомість справі дали назву "Шевченко".

Національний Пантеон. Світовий досвід

Про потребу в національному українському пантеоні заговорили ще у 2000-х роках, його розглядали як місце перепоховання видатних українців, могили яких за межами України. Сучасна російсько-українська війна знову активізувала проблему. Розглянемо яким є світовий досвід національних пантеонів.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.