IN MEMORIAM: У США помер український винахідник Начальний пластун Любомир Романків

На 93 році життя у США помер український винахідник Начальний пластун Любомир Романків.

Про це сповістив історик Юрій Юзич.

"Сьогодні вночі (за українським часом) у США помер український винахідник Начальний Пластун Любомир Романків. Третій український Chief scout, який у 90-ті роки залучив та інвестував щонайменше 500 000 доларів в розвиток Пласт - український скаутинг. Професіоналізувавши центральний офіс Пласту в Україні. Саме його зусиллями в значній мірі український скаутинг став наймасовішим молодіжним рухом в Україні", - зазначив Юрій Юзич.

Любомир Романків - автор і співавтор більше 65 патентів. Зокрема саме він придумав, працюючи провідним інженером ІВМ, як записувати і зчитувати інформацію із жорстких дисків. Кожного разу, як включаємо компʼютер - починає працювати щонайменше 7 винаходів українця Романківа. Його імʼя занесення до галереї слави у США.

Любомир Романків народився у 1931 році на Львівщині. З 12-ти років став членом тогочасного таємного Пласту, який під нацистською окупацією діяв під легальною назвою "Виховні спільноти української молоді" (ВСУМ).

Після Другої світової війни продовжив своє пластування, вступивши у 1946 році до Пласту в баварському місті Берхтесгаден. Вихованець гуртка "Вовки" у курені імені Святослава Завойовника. Успішно пройшов усю юнацьку пластову освітню програму осягнувши ступінь пластуна-скоба.

Ще в Німеччині пройшов усі можливі тоді вишколи пластових виховників - новацьких та юнацьких. А переїхавши до Канади, паралельно із будуванням своєї професійної карʼєри, став співорганізатором Пласту в Едмонтоні. Організував там курінь юнаків та новацьке гніздо.

Більше 10 років загалом присвятив виховній праці у Пласті, працюючи із дітьми безпосередньо (після переїзду до США у 1958-1961 роках був ще юнацьким виховником у Бостоні).

Ініціятор придбання пластового дому в Едмонтоні та перших збірок коштів на цей будинок. Організатор багатьох пластових вишкільних таборів. Зрештою став одним із ключових лідерів Пласту в діаспорі. У 1990-х роках, як голова Головної пластової ради брав безпосередньо участь у перших чотирьох зʼїздах відродженого Пласту в Україні.

Зібрав кошти та особисто організовував делегацію України на світові джемборі в Голандії та Чілі - де український контингент чи не вперше офіційно отримав статус не гостей, а повноцінних учасників. Одні лише Нідерланди потребували 45 000 доларів, які він і знайшов.

Ініціатор та учасник першого Всеукраїнського скаутського джемборі, що відбулся на Закарпатті у 1996 році за участю делегацій багатьох скаутських оганізацій України і Європи. Саме Любомир вперше не лише теоретично поставив задачу розгортання Пласту по всій Україні, але організував системне фінансування цього проєкту у перші 5 років. Опісля цю ініціативу підхопив Богдан Гаврилишин.

 

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.