IN MEMORIAM: У США помер український винахідник Начальний пластун Любомир Романків

На 93 році життя у США помер український винахідник Начальний пластун Любомир Романків.

Про це сповістив історик Юрій Юзич.

"Сьогодні вночі (за українським часом) у США помер український винахідник Начальний Пластун Любомир Романків. Третій український Chief scout, який у 90-ті роки залучив та інвестував щонайменше 500 000 доларів в розвиток Пласт - український скаутинг. Професіоналізувавши центральний офіс Пласту в Україні. Саме його зусиллями в значній мірі український скаутинг став наймасовішим молодіжним рухом в Україні", - зазначив Юрій Юзич.

Любомир Романків - автор і співавтор більше 65 патентів. Зокрема саме він придумав, працюючи провідним інженером ІВМ, як записувати і зчитувати інформацію із жорстких дисків. Кожного разу, як включаємо компʼютер - починає працювати щонайменше 7 винаходів українця Романківа. Його імʼя занесення до галереї слави у США.

Любомир Романків народився у 1931 році на Львівщині. З 12-ти років став членом тогочасного таємного Пласту, який під нацистською окупацією діяв під легальною назвою "Виховні спільноти української молоді" (ВСУМ).

Після Другої світової війни продовжив своє пластування, вступивши у 1946 році до Пласту в баварському місті Берхтесгаден. Вихованець гуртка "Вовки" у курені імені Святослава Завойовника. Успішно пройшов усю юнацьку пластову освітню програму осягнувши ступінь пластуна-скоба.

Ще в Німеччині пройшов усі можливі тоді вишколи пластових виховників - новацьких та юнацьких. А переїхавши до Канади, паралельно із будуванням своєї професійної карʼєри, став співорганізатором Пласту в Едмонтоні. Організував там курінь юнаків та новацьке гніздо.

Більше 10 років загалом присвятив виховній праці у Пласті, працюючи із дітьми безпосередньо (після переїзду до США у 1958-1961 роках був ще юнацьким виховником у Бостоні).

Ініціятор придбання пластового дому в Едмонтоні та перших збірок коштів на цей будинок. Організатор багатьох пластових вишкільних таборів. Зрештою став одним із ключових лідерів Пласту в діаспорі. У 1990-х роках, як голова Головної пластової ради брав безпосередньо участь у перших чотирьох зʼїздах відродженого Пласту в Україні.

Зібрав кошти та особисто організовував делегацію України на світові джемборі в Голандії та Чілі - де український контингент чи не вперше офіційно отримав статус не гостей, а повноцінних учасників. Одні лише Нідерланди потребували 45 000 доларів, які він і знайшов.

Ініціатор та учасник першого Всеукраїнського скаутського джемборі, що відбулся на Закарпатті у 1996 році за участю делегацій багатьох скаутських оганізацій України і Європи. Саме Любомир вперше не лише теоретично поставив задачу розгортання Пласту по всій Україні, але організував системне фінансування цього проєкту у перші 5 років. Опісля цю ініціативу підхопив Богдан Гаврилишин.

 

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Юрій Шевельов. Що не увійшло і не могло увійти до книги спогадів?

Спогади Юрія Шевельова із назвою "Я – мене – мені… (і довкруги)", оприлюднені на початку 2000-х років, пролили світло на досі невідомі сторінки життя і діяльності видатного філолога, славіста-мовознавця, професора низки престижних університетів світу, багаторічного президента Української вільної академії наук. Шевельов не випадково обрав таку багатозначну назву. Вона цілком підійшла б і для назви справи агентурної розробки, яку завели на нього в мгб урср. Хіба що у трішки зміненому вигляді – "Він – його – йому… (і довкруги)". Натомість справі дали назву "Шевченко".

Національний Пантеон. Світовий досвід

Про потребу в національному українському пантеоні заговорили ще у 2000-х роках, його розглядали як місце перепоховання видатних українців, могили яких за межами України. Сучасна російсько-українська війна знову активізувала проблему. Розглянемо яким є світовий досвід національних пантеонів.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.