У львівському музеї експонують давню бойову сокиру з тризубом

В "Історико-краєзнавчому музеї" у Винниках експонують старовинну залізну сокиру, інкрустовану сріблом у вигляді тризуба.

Про це повідомили в пресслужбі Львівської обласної ради.

Ця зброя належить до колекції Національного музею історії України. Сокиру знайшли "чорні археологи" на Чернігівщині. Пізніше її на аукціоні придбав львівський підприємець та сержант запасу Збройних сил України Тарас Хмеловський.

За словами генерального директора Національного музею історії України Федора Андрощука сокира належала до бойових інструментів, виготовлених місцевими майстрами у Х-ХІІІ століттях. Орнамент з тризубом, що прикрашає сокиру, датується Х-ХІ століттями й відображає іконографію доби Володимира Святославича.

"Сьогодні, унікальний артефакт переданий на тимчасове експонування до нашого музею. Завдяки співпраці, в рамках обміну експонатами з Національним музеєм історії України, маємо змогу вперше на Львівщині експонувати цей артефакт, який тісно пов'язаний з історією наших земель. Цей експонат є унікальним статусним артефактом для історії України", – зауважив директор Історико-краєзнавчого музею Ігор Тимець.

Реставрацію сокири виконав художник-реставратор Віктор Голуб. Артефакт протягом місяця можна оглянути в "Історико-краєзнавчому музеї" за адресою: місто Винники, вул. Галицька, 26.

 

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Юрій Шевельов. Що не увійшло і не могло увійти до книги спогадів?

Спогади Юрія Шевельова із назвою "Я – мене – мені… (і довкруги)", оприлюднені на початку 2000-х років, пролили світло на досі невідомі сторінки життя і діяльності видатного філолога, славіста-мовознавця, професора низки престижних університетів світу, багаторічного президента Української вільної академії наук. Шевельов не випадково обрав таку багатозначну назву. Вона цілком підійшла б і для назви справи агентурної розробки, яку завели на нього в мгб урср. Хіба що у трішки зміненому вигляді – "Він – його – йому… (і довкруги)". Натомість справі дали назву "Шевченко".

Національний Пантеон. Світовий досвід

Про потребу в національному українському пантеоні заговорили ще у 2000-х роках, його розглядали як місце перепоховання видатних українців, могили яких за межами України. Сучасна російсько-українська війна знову активізувала проблему. Розглянемо яким є світовий досвід національних пантеонів.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.