IN MEMORIAM: Помер заступник Президента Світового Конгресу Українців Стефан Романів

У Варшаві відійшов у вічність Голова ОУН (б) з 2009 по 2022 рік, віце-президент Антиімперського Блоку Народів, заступник Президента Світового Конгресу Українців, голова комісії з визнання Голодомору геноцидом проти українського народу, очільник Союзу Українських Організацій Австралії Стефан Романів "Береза".

Про це на своїй сторінці у Фейсбук сповістила Організація Українських Націоналістів - бандерівців.

Стефан Романів народився 12 листопада 1955 року у місті Мельбурн, Австралія. Батько Ілько Романів родом із Тернополя (прибув до Австралії у 1949 році), мати німкеня зі Штуттгарта.

З дитинства відвідував українську греко-католицьку церкву у Мельбурні, рідну українську школу, був членом Спілки Української Молоді. Закінчив педагогічний університет у Мельбурні, працював учителем початкової школи.

Був головою осередку СУМ у Мельбурні, Крайової Управи СУМ в Австралії, головою парафіяльної ради Української греко-католицької катедри в Мельбурні. Очолював парламентську комісію з питань багатокультурності в штаті Вікторія.

Працював виконавчим директором організації "Комюніті ленгвіч ін Австралія", яка відповідає за вивчення іноземних мов і збереження культур.

Багаторічний голова української громади у Вікторії, довголітній керівник української братської школи та голова шкільної ради, колишній заступник голови Світової Управи Спілки Української Молоді.

З 2008 по 2018 рік Стефан Романів був Генеральним секретарем, а 27 листопада 2018 року обраний Першим заступником Президента Світового Конгресу Українців.

Нагороджений державними нагородами України та Австралії, зокрема орденами Ярослава Мудрого V ступеня (22 січня 2022), "За заслуги" І ступеня (20 серпня 2008), "За заслуги" II ступеня (29 листопада 2007), "За заслуги" III ступеня (17 серпня 2006).

 

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.