АНОНС: Експертний круглий стіл на тему "Меморіалізація жертв, учасників та подій російсько-української війни"

27 червня у Києві відбудеться експертний круглий стіл на тему: "Меморіалізація жертв, учасників та подій російсько-української війни. Публічний простір та локальний вимір".

Про це повідомили в УІНП.

До участі запрошено представників органів влади та місцевого самоврядування, науковців, експертів та громадських діячів.

Питання до обговорення:

- Яким чином зберігається пам'ять про російсько-українську війну в публічному просторі на локальному рівні. Загальний зріз 2014-2024.

- Громадянська та стихійна меморіалізація (Стіна пам'яті на мурах Михайлівського монастиря у Києві, інсталяція на столичному Майдані Незалежності, інсталяції в інших населених пунктах).

- Тимчасові меморіальні об'єкти в центральних частинах міст: етичні та естетичні дискусії.

- Найменування вулиць та інших об'єктів у населених пунктах на честь полеглих.

Організатори: Український інститут національної пам'яті, Всеукраїнська громадська організація "Об'єднання матерів і дружин захисників України".

Коли: 27 червня о 15:00.

Локація: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16 (Зала 2).

Трансляція буде доступна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=ZJhhaESW7cs 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.