На Личаківському цвинтарі у Львові відкрили пам'ятник Ярославу Ісаєвичу

на Личаківському цвинтарі у Львові відкрили пам'ятник історику, досліднику, науковцю та академіку Національної академії наук України Ярославу Ісаєвичу та його дружині Ользі.

Про це повідомили у пресслужбі ЛОР.

Пам'ятник, створений у вигляді хреста з постаттю "книжника" з книгою і пером у руках, був розроблений протягом п'яти років за участі доньок Ярослава Ісаєвича – Тетяни і Лесі. На плиті вигравірувано: "Історик, дослідник української культури та книгодрукарства, шукач першоджерел, відновлювач світового контексту української історії, академік НАН України".

Автором пам'ятника є львівський скульптор Андрій Дацко.

Ярослав Ісаєвич (1936–2010) – український історик, академік НАН України, автор численних праць з історії та культури України і Центрально-Східної Європи, кавалер ордена Ярослава Мудрого V ступеня, ордена "За заслуги" ІІІ ступеня, заслужений діяч науки і техніки України, почесний громадянин Стрия. З 2011 року у Львові щорічно проводяться Наукові читання імені академіка Я.Ісаєвича.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.