На Личаківському цвинтарі у Львові відкрили пам'ятник Ярославу Ісаєвичу

на Личаківському цвинтарі у Львові відкрили пам'ятник історику, досліднику, науковцю та академіку Національної академії наук України Ярославу Ісаєвичу та його дружині Ользі.

Про це повідомили у пресслужбі ЛОР.

Пам'ятник, створений у вигляді хреста з постаттю "книжника" з книгою і пером у руках, був розроблений протягом п'яти років за участі доньок Ярослава Ісаєвича – Тетяни і Лесі. На плиті вигравірувано: "Історик, дослідник української культури та книгодрукарства, шукач першоджерел, відновлювач світового контексту української історії, академік НАН України".

Автором пам'ятника є львівський скульптор Андрій Дацко.

Ярослав Ісаєвич (1936–2010) – український історик, академік НАН України, автор численних праць з історії та культури України і Центрально-Східної Європи, кавалер ордена Ярослава Мудрого V ступеня, ордена "За заслуги" ІІІ ступеня, заслужений діяч науки і техніки України, почесний громадянин Стрия. З 2011 року у Львові щорічно проводяться Наукові читання імені академіка Я.Ісаєвича.

 

Юрій Шевельов. Що не увійшло і не могло увійти до книги спогадів?

Спогади Юрія Шевельова із назвою "Я – мене – мені… (і довкруги)", оприлюднені на початку 2000-х років, пролили світло на досі невідомі сторінки життя і діяльності видатного філолога, славіста-мовознавця, професора низки престижних університетів світу, багаторічного президента Української вільної академії наук. Шевельов не випадково обрав таку багатозначну назву. Вона цілком підійшла б і для назви справи агентурної розробки, яку завели на нього в мгб урср. Хіба що у трішки зміненому вигляді – "Він – його – йому… (і довкруги)". Натомість справі дали назву "Шевченко".

Національний Пантеон. Світовий досвід

Про потребу в національному українському пантеоні заговорили ще у 2000-х роках, його розглядали як місце перепоховання видатних українців, могили яких за межами України. Сучасна російсько-українська війна знову активізувала проблему. Розглянемо яким є світовий досвід національних пантеонів.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.