У місті Берегове на Закарпатті перейменували вулицю на честь Президента Карпатської України

У місті Берегове на Закарпатті вулицю 8 береня перейменували на честь Августина Волошина.

Про це пише Деколонізація. Україна.

"У місті Берегове на Закарпатті, де живе велика етнічна угорська меншина, нарешті є вулиця Августина Волошина. Цю назву отримала вулиця 8 Березня. На жаль, місцева влада з КМКС не хотіла називати вулицю іменем Президента Карпатської України. Але нарешті вона тут є", - йдеться у повідомленні.

Августин Волошин народився 17 березня 1874 року в селі Келечин на Закарпатті. В 1897-му висвячений на священника, служив капеланом. Закінчив педагогічну школу в Будапешті. Професор та директор учительської семінарії в Ужгороді. 

Очолював Педагогічне товариство Підкарпатської Руси, Підкарпатський банк, організатор Учительської громади, почесний голова "Просвіти".

14 березня 1939-го проголосив незалежність Карпатської України, наступного дня на засіданні Сойму обраний президентом.

Після угорської окупації емігрував у Прагу, зосередившись на науковій та педагогічній діяльності. Завідував кафедрою педагогіки Українського вільного університету.

У травні 1945-го, звинувачений в антирадянській діяльності заарештований радянськими спецслужбами й вивезений до СРСР. Помер у тюремній лікарні Бутирської в'язниці у Москві 19 липня 1945-го.

 

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.