У Києві пошкодили могили воїнів "Да Вінчі", Джуса" та Павла Петриченка

У ніч на 20 червня у Києві понівечили могили полеглих українських захисників - Дмитра Коцюбайла з позивним "Да Вінчі", Андрія Пільщикова з позивним "Джус" та Павла Петриченка.

Про це пише Національне військове меморіальне кладовище.

Вандали пошкодили портрети українських захисників та прапори, розбили лампадки на меморіалі-триптиху "Іловайськ. ДАП. Дебальцеве".

"Це - неприйнятний акт наруги над пам'яттю тих, хто віддав своє життя за Україну. Ми категорично засуджуємо будь-які акти вандалізму. Подібному блюзнірству немає місця у сучасному цивізованому світі, а тим паче – у воюючій країні. Це не просто наруга над могилами, це наруга над пам'яттю та честю наших Героїв.Будь-які прояви актів вандалізму та публічного зневажливого ставлення до наших захисників і захисниць мають бути покараними", - зазначили у Національному військовому меморіальному кладовищі. 

Як повідомили згодом у Київській міській прокуратурі, за наругу над могилами захисників України було затримано 60-річну жінку. З нею працюють правоохоронці.

В обідню пору на могилах Да Вінчі, Джуса та Петриченка вже було все прибрано. Горіли лампадки, а небайдужі принесли свіжі квіті. Чимало людей прийшли вшанувати пам'ять українських Героїв.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.