Архіву національної пам'яті передали понад 1000 справ прокуратури Одеського військового округу

1076 справ за 1938–1991 роки прокуратури Одеського військового округу відтепер зберігаються в Архіві національної пам'яті.

Про це повідомляє у фейсбуці директор Архіву національної пам'яті Ігор Кулик.

Архівні справи охоплюють територію Автономної Республіки Крим, Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Кіровоградської, Дніпропетровської областей та Республіки Молдова. До цього архівні справи зберігались у Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону.

Основу документів становлять кримінальні справи та наглядові провадження за кримінальними справами, нагляд за розслідуванням яких та підтримання державного обвинувачення здійснювали прокурори військового округу. Окрім того, у фонді зберігається справа за 1963–1965 роки щодо наглядового провадження за фактом виявлення листівок антирадянського змісту. 

На документи прокуратури Одеського військового округу укладено опис, з яким можна ознайомитись на сайті Архіву національної пам'яті – https://hdauinp.org.ua/ua/archives-ua/dovidkovyi-aparat.

Відповідно до Закону України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" до Архіву національної пам'яті мають бути передані близько 4 мільйонів справ, які досі зберігаються в галузевих державних архівах Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби та в архівних підрозділах Національної поліції, Національної гвардії, судів та органів прокуратури. 

Найближчим часом Архів національної пам'яті отримає архівні справи з інших прокуратур та перші документи з галузевих державних архівів.

 

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Юрій Шевельов. Що не увійшло і не могло увійти до книги спогадів?

Спогади Юрія Шевельова із назвою "Я – мене – мені… (і довкруги)", оприлюднені на початку 2000-х років, пролили світло на досі невідомі сторінки життя і діяльності видатного філолога, славіста-мовознавця, професора низки престижних університетів світу, багаторічного президента Української вільної академії наук. Шевельов не випадково обрав таку багатозначну назву. Вона цілком підійшла б і для назви справи агентурної розробки, яку завели на нього в мгб урср. Хіба що у трішки зміненому вигляді – "Він – його – йому… (і довкруги)". Натомість справі дали назву "Шевченко".

Національний Пантеон. Світовий досвід

Про потребу в національному українському пантеоні заговорили ще у 2000-х роках, його розглядали як місце перепоховання видатних українців, могили яких за межами України. Сучасна російсько-українська війна знову активізувала проблему. Розглянемо яким є світовий досвід національних пантеонів.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.