АНОНС: Публічна лекція Наталії Старченко "Як сварилися й мирилися в XVI та XVII ст."

25 червня у Києві відбудеться публічна лекція історикині Наталії Старченко "Як сварилися й мирилися в XVI та XVII ст.".

Про це інформує Польський інститут у Києві.

"Дорогі друзі, ми раді повідомити про відкриття Історичного клубу в Польському Інституті у Києві! В рамках цього проєкту ми будемо запрошувати відомих істориків і обговорювати часом складне, але водночас цікаве минуле. Зустрічі стануть платформою для обговорення важливих тем польської та української історії. Нашою першою запрошеною лекторкою стане відома історикиня Наталія Старченко, яка проведе лекцію на тему: "Як сварилися й мирилися в XVI та XVII ст."", - йдеться в анонсі.

Як відомо, за що б на позір не йшлося шляхті у з'ясуванні взаємин – про землю чи високу політику, насправді все провадило до честі. Бо вона, честь, цінувалася над життя. Тому будь-яка образа, справжня чи гадана, вимагала негайної публічної реакції, адже "шляхтичеві на собі носити образи не годилося".

Тож передусім потрібно було якнайширше оголосити про кривду, а то й записати скаргу в судовій канцелярії, потому ж – дати кривдникові "одповідь", себто оголосити про свою готовність мститися до самої смерті. А що б він не мав сумнівів у намірах скривдженого – викликати його на поєдинок, усно чи письмово.

Які були подальші сценарії конфлікту? Чи був у стані суд припинити це змагання за честь? Як спільноти замирювали своїй членів? Про це йтиметься в лекції. А водночас про те, чи був цей спосіб сваритися й миритися ексклюзивним для шляхти.

Коли: 25 червня, 19:00.

Де: Aмерікан Юніверсіті Київ (Будівля Київського річкового вокзалу, Поштова площа, 3)

Реєстрація обов'язкова: https://forms.gle/ZZwLQyw2rGhLHkC27

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.